Які таємниці береже обсерваторія на горі Піп Іван

Безліч таємниць приховує в собі історія будівництва обсерваторії на горі Піп Іван. Ідея її будівництва належить інженеру та генералу Речі Посполитої - Леону Бербецькому. "Frankivsk.future" з посиланням на "Коломия сьогодні" подарують вам незабутній екскурс у історичні віхи цієї будівлі.

Навколо вибору локації обсерваторії виникло ряд суперечок. Зокрема, активно обговорювали питання, де саме будувати - на Чорній Горі (друга назва - Піп Іван) чи на Говерлі.

Цікаво, що вперше Чорна Гора згадується ще в середині Х століття арабським географом, істориком та мандрівником Аль Масуді у громіздкій науковій праці, яка описує території, що населялись слов’янами та хозарами. Аль Масуді зазначив, що на горі знаходилась святиня стародавнього Чорнобога. Священною її вважали й гуцули і до середини ХІХ століття вважали найвищою вершиною українських Карпат.

Одним з найстаріших документів, де згадується Чорна Гора, можна назвати мапу, яку склав французький військовий архітектор та капітан польского короля - Боплан.

Леон Бербецький вказав місце, де має знаходитись обсерваторія і оголосив закритий конкурс на проектування будівлі та визначив ряд суворих вимог. Високу оцінку журі отримав проект архітекторів Казімєжа Марчевського і Яна Погоського. Він вдало поєднував у собі раціональність, гармонію будови та природи, а головне - урахування суворих кліматичних умов Карпат. Пізніше покинута обсерваторія мала назву "Білий слон", бо цілком обмерзала в зимовий сезон й нагадувала казковий замок, який окутав товстий шар льоду.

На вершині гори було зібрано 1500 кубометрів каменю, а інтенсивне будівництво розпочалось у 1936 році. Тут працювали сотні гуцулів з навколишніх сіл й польскі військові.

Історик Ярослав Зеленчук пише, що більше двох разів за літній день ніхто не доставляв будівельні матеріали, бо за одну доставку вантажу платили аж 12 злотих, і це при тому, що 1 день роботи косаря оцінювався у 2 злоті, а лісники отримували до 5 злотих. Один мішок цементу коштував 6 злотих, а його доставка - 12 злотих. Загалом будівництво обсерваторії обійшлось у 800 тонн будівельних матеріалів.

Всього за 2 роки зросла будівля, що мала форму букви L. Вона складалася з 5 поверхів, 43 приміщень та 57 вікон. Дах було покрито бляхою, що переливалась на сонці й вражала красою гуцулів.

На південному боці розкинулась ротонда з астрографом, який придбали у британської фірми, а процеси його роботи були максимально автоматизовані. До будівлі можна було пройти лише з перепусткою, яку надавав директор польського інституту метеорології.

Керівником обсерваторії став Владислав Мідович, який окрім того керував туристичним притулком в Бескидах. Він був закоханий у свою справу й проживав там зі своєю дружиною та п’ятирічним сином.

Дослідженнями з метеорології займалися Бернард Ліберра, Францішек Вятр та Стефан Щирбак. Останній здійснив оцінку 70 зірок та проілюстрував обертання Марса. Він витратив двадцять годин на пошуки нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа.

З метою охорони було створено прикордонний пункт на польсько-чехословацькому кордоні.

Обсерваторія існувала 1 рік, а потім розпочалась Друга світова війна. Деяка частина документації та обладнання була втрачена.

У Владислава Мідовича знаходився спеціальний конверт, де була інструкція, що робити в разі війни. Першим пунктом було знищення канцелярії та обладнання, щоб ворог не міг використати його у своїх намірах. Ще там зазначалось те, що потрібно було виплатити тримісячну зарплату працівникам.

Канцелярію він знищив, а астрограф помістив у скриню, яка була встелена сіном. Завгоспу обсерваторії він дав пістолет й наказав стріляти в кожного, хто здійснить спробу пограбувати обсерваторію. Ключі від головних дверей Мідович забрав із собою. 

Згодом на територію обсерваторії увірвались угорські війська, які зробили її прикордонною фортецею та називали "Гуцульською пірамідою".

Мідович емігрував до Угорщини. Мешкав у Австралії, Індонезії. Завжди носив з собою ключі від обсерваторії, а перед смертю передав їх професору Крайнеру з обіцянкою, що він вручить їх Варшавському університету.

Радянська влада не зважала на поради академіка Олександра Орлова і прийняла рішення не використовувати обсерваторію. З неї забрали все, що лишили поляки. З даху зникла мідна бляха і перетворилась у двіночки на місцевих коровах.

У 1963 році Франківська організація обстежила її ще раз. На той момент багато чого збереглося і на замовлення радянських керівників було розроблено комплексний проект, який передбачав не лише її відновлення, а й розширення та побудову акумуляторної станції й овочесховища. Плани вражали грандіозністю, але остаточне рішення таки не прийняли.

У 1995 році почали підготовку документації, яка мала на меті розбудову. Але й вона не використовувалася відбудовниками.

Сучасна концепція її відбудови виникла у результаті перетину ідей Студії Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету та Прикарпатського Національного Університету імені Василя Стефаника.

У 2011 році проект вібудови Астрономічної Обсерваторії Варшавського Університету отримав грант від Міністерства Культури і Національної спадщини. Ці кошти було спрямовано на оцінку технічного стану й створення проекту та графіка будівельних робіт.

У 2012 році розпочинається проведення будівельних робіт, які фінансує Польща. Саме 4 вересня 2012 року на вершину піднявся перший вантаж із будівельними матеріалами та бригада робітників. Обсерваторію руйнували дощі, сніги та люди, але прийшов час її відновлення.

Поетепно прибирали сміття, яке назбиралось у зріст людини. У нижньому шарі знаходили куски льоду. І навіть влітку!

Дах зашили мідним листом, що стало символічним знаком відродження.

7 липня 2013 року уклали угоду про створення рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії та встановили дашок над баштою, де раніше знаходився телескоп.

Зображення видалено.У ході реставрації змонтували систему водозливу та встановили огорожу з брамою. Розчищені приміщення зберігають в собі автентичну плитку й елементи стародавнього обладнання кімнат, що встояли під тиском вандалів й стихії.

Зображення видалено.Польські архітектори передали українським інформацію про те, як тут колись усе функціонувало і вони притримуються автентики. З Польщі надходять конструкції, які не виробляються в Україні: вікна з профільованого металу, потужні котли та генератори.

Обсерваторія матиме широкий спектр використання - астрономічні, метеорологічні спостереження. Абсолютно новим напрямом є гірське рятівництво. Вчені та студенти зможуть проводити дослідження в галузі геології, географії, астрономії, кліматології, туризму, природокористування тощо.

Головне фото ілюстративне.