П’ятниця, 20 Травня, 2022

Як на горі Піп Іван «виріс» «Білий слон»: цікаві факти про 90-річну обсерваторію

Науковий центр на одній із найвищих точок українських Карпат – Піп Івані, з’явився в ХХ столітті. Науковці проводили свої дослідження під сяючими карпатськими зорями з 1938 року. Проте недовго – лише рік. А далі – спалені документи, знищене обладнання та шматки мідного даху – на місцевих коровах. Хто задумав створення обсерваторії, чому її називають «Білий слон» та скільки коштувало спорудження. Все це та інші цікаві факти – пишемо далі на frankivsk-future.

На 2-кілометрову вершину доставляли 800 тонн будматеріалів

Ідея працювати під зоряним карпатським небом належить генералу Польської республіки Леону Бербецькому. Цей інженер особисто обрав місце, де мають збудувати обсерваторію, і вже в 1936 році на горі Піп Іван розпочали будівництво. Завдяки місцевим жителям зібрали 1500 кубометрів каменю для майбутньої будівлі. Переважно працювали тут гуцули – сотні мешканців навколишніх сіл, та польські військові. Кількість людей, які будували обсерваторію, постійно змінювалася через погоду чи пору року. Найдорожчою виявилася доставка матеріалів на гору. Так, 1 мішок цементу коштував 6 злотих, а  транспортувати його до місця будівництва –  12 злотих. Один кубічний метр деревини вартував  1 злотий, а його доставка – 12 злотих. Загалом, на гору Піп Іван із Ворохти доставили майже 800 тон будівельних матеріалів. 

Будівництво тривало два роки. І вже в 1938 на вершині карпатської гори з’явилася будівля у формі дзеркального відбитка латинської літери L. В обсерваторії було 5 поверхів, 43 кімнати та 57 вікон. Ця споруда здавалася справжньою величною і міцною фортецею, через те, що мала п’ять рівнів. Та чи не найбільше гуцулів вражав сяючий дах із мідної бляхи , який виблискував мов золото. В липні 1938 року в обсерваторії розпочали астрономічні та метеорологічні дослідження. Тодішній керівник установи Владислав Мідович був закоханий у власну справу. Він навіть оселився в обсерваторії  разом із дружиною та маленьким сином. Ця дослідницька станція в ті часи була однією з найкращих в Європі. 

Обсерваторію називають «Білий слон»: чому?

Назву «Білий слон» обсерваторія отримала через те, що взимку під час цілковитого обмерзання, вона перетворювалася на неймовірний крижаний замок. Її так замітає снігом, що вона і справді схожа на велику білу тварину. Однак існує ще одна версія, чому ця будівля отримала таку назву. Як розповів Громадському  архітектор Володимир Ідак, в радянські часи було модно в своїх сервантах тримати різний непотріб – зокрема, скульптуру білого керамічного слона. Коли в середовищі науковців виникла дискусія стосовно необхідності цієї обсерваторії, то хтось назвав її «білим слоном» – непотрібною дорогою річчю.

Тікаючи від війни, в обсерваторії палили таємні документи

Пропрацювала ця обсерваторія недовго – один рік. Вже у вересні 1939 році через війну працівники виїхали з установи. Керівник Владислав Мідович мав конверт з вказівками, що робити, якщо почнеться війна. Він повинен був спалити всі таємні документи, знищити все обладнання, щоб вороги не могли його використовувати та оплатити роботу працівників за три місяці. Багато із цього списку він виконав, проте не все. Він не знищив астрограф, а навпаки – зробив дерев’яну скриню, поставив туди сіно і сховав пристрій. Завгоспу дав гроші, пістолет та набої, і наказав стріляти в кожного, хто хотітиме пограбувати обсерваторію. Згодом, коли радянська влада обстежила обсерваторію, то вирішила не використовувати її, вона вивезла звідти все, що залишили поляки. Тоді зник і сяючий мідний дах, передає observatorium.pnu.edu.ua.  Кажуть, що ті дзвіночки на коровах гуцулів, які чути на зелених полонинах, та чани для баноша виготовлені саме з тої міді, яка була на даху.

Український і польський університети проводять тут дослідження і практики

Впродовж багатьох років обсерваторію руйнували вітри, сніги, дощі та люди. В радянські часи споруду оглядали та планували відновити. Проте конкретних ремонтних робіт так ніхто і не зробив. Відбудовувати обсерваторію взялися представники Прикарпатського національного університету разом із Варшавським університетом. Цей проєкт  з 2012 року фінансує Польща. З того часу тут провели багато ремонтних робіт, зокрема, замурували вікна, встановили нове перекриття та підлогу, облаштували тимчасові приміщення для туристів та працівників,  встановили систему водозливу по периметру даху, зробили огорожу.  Справжнім символом відродження «Білого слона» став оновлений мідний дах. 

Зараз в цій обсерваторії проводять астрономічні та метеорологічні спостереження. Так, як будівля розташована на одній з найвищих вершин Чорногірського гірського масиву, то її використовуватимуть комплексно. Зокрема, там проводитимуть міжнародні дослідження та студентські практики в сферах біології, геології, ботаніки астрономії, географії та туризму. 

На вершині живуть і працюють рятувальники

Окрім того, у 2017 тут повноцінно почав працювати рятувальний пост. Це відділення працює впродовж всього календарного року цілодобово. В рятувальників є автомобілі високої прохідності, снігохід і квадроцикл. В цій високогірній обсерваторії є кімната для відпочинку, кабінет та підвал для зберігання продуктів, які, до речі, рятувальники завозять восени, як і балони з газом чи бензин для машин. В обсерваторії представники Державної служби з надзвичайних ситуацій мають рації, обладнані мобільним зв’язком та WI-FI, тому можуть вчасно надати чи отримати будь-яку інформацію.

Піп Іван став сценою для театру

Не тільки рятувальники працюють в цій карпатській обсерваторії, а й актори. В 2020 році актори Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка зіграли виставу “Нація” за однойменною книгою Марії Матіос. Організували виставу до Дня незалежності. Виставу зіграли всередині обсерваторії «Білий слон». А наступного року актори драмтеатру привезли на найвисокогірніший об’єкт України ще одну виставу – «Енеїду». Щоправда, в 2021 році виставу презентували не в середині обсерваторії, а біля будівлі – на фоні синіх величних Карпат.  

Latest Posts