Середа, 10 Серпня, 2022

Франківськ  у 1900 році: поява унікальних рис міста

Франківці щодня гуляють вулицями, вимощеними сотню років тому, проходять повз кам’яниці, які несуть для міста надзвичайну історичну цінність, пише frankivsk-future.com.ua. Архітектурне обличчя Станіславова на початку минулого століття – яке воно? Пропонуємо розповідь про пам’ятки, вулиці та підприємства, споруджені на рубежі століть, що крізь війни та окупації збереглися до наших днів.

1900 рік: ціла когорта нових вулиць

На самому початку 20 століття Станіславів історики фіксують у місті появу цілих вулиць. Упродовж того року у місті спорудили їх рекордну кількість – 14. Серед них – ті, без яких зараз уявити звичне життя міста просто неможливо – Тичини, Національної Гвардії, Богунська. Звісно, тоді вони носили зовсім інші імена. 

Активно розвивали тоді одну із головних прикрас міста – пішохідну вулицю Шевченка. Саме в той рік відділили вулицю Бачинського від Липової (нині Шевченка). У 1900 з’явилася і вулиця Шопена – до слова, вона ймення так і не міняла. Започаткували і дорогу від Тарнавського до села Княгинин (сьогодні – один з мікрорайонів міста).

Фото – pik.net.ua

Плеяда живописних кам’яниць

У документах і пресі початку 20 століття згадуються побудови декількох кам’яниць. Так, на нинішній Шевченка 22-24 купець Адлерсберг заклав свою споруду. А по Чорновола, 33 – двоповерхову будівлю спорудив Тельч. Тим часом на вулиці Січових Стрільців, 14 будинок спорудив адвокат Остерман, пише «ПІК».

До слова, останній домовласник повісив на фасаді напис німецькою мовою, а от польською не вмістилося. Тоді преса зацькувала жителя міста, закликавши бойкотувати його заклад. Про таку історію у своїй книзі «Етюди Старого Станіславова» писав Михайло Головатий.

Фото – pik.net.ua

В тих роках розпочали і будівництво приміщення на вулиці Грушевського, де зараз розташований фізіологічний корпус медуніверситету. Тоді це був будинок Краківського страхового товариства. А також у перший тиждень червня почали споруджувати греко-католицьку духовну семінарію. До наших днів будинок дійшов як Католицький ліцей на вулиці Шевченка. 

Влітку місто поповнилося ще однією будовою – з’явилося приміщення у крайової школи деревного промислу. Цей заклад був заснований ще у 1884 році, а от свого офісу так і не мав. Як стверджували історичні відомості, землю під будівництво купили у Т. Рубчака – міщанину віддали 10 тисяч корон. До слова, все спорудження профінансувала Львівська крайова шкільна управа за понад 80 тисяч. 

Знаменита кам’яниця на Мазепи

Рік потому, у 1901, в місті з’являється ще одна новобудова – мальовнича кам’яниця Готтесмана на вулиці Казимирівській (сьогодні – Мазепи). Туди ледь не одразу переїхало староство місцевості, котре своєї власної будівлі не мало. 

Фото – pik.net.ua

У наш час споруда привертає увагу жителів міста, охочих до фотосесій і тих, хто цікавиться історією. Будинок має старовинні дерев’яні двері, цілу арку, прикрашену залізною брамою. На ній можна побачити абревіатуру HG – це перші літери в імені власника Герша Готтесмана. 

Брама до споруди прикрашена своєрідним символом – голова парубка в береті доби Ренесансу. Такий знак є над кожними дверима триповерхової кам’яниці. Обмальований знак був різними відтінками, а в одному – залишився білого кольору.

Фото – pik.net.ua

Промисловість: нові підприємства, майстерні і виробництва

На період між 19 та 20 століттями у старому Станіславові, який тоді налічував понад 30 тисяч мешканців, працювали уже декілька великих промислових об’єктів. Історичні відомості говорить про державні локомотиворемонтні майстерні, підприємства і фабрики. 

Серед них можна виділити фабрику дріжджів і сприту Лібермана, фірму МарГошеса із виготовлення та обробки шкір, а також броварю Седельмаєра. Крім того, в місті працювали різноманітні млини й тартаки. Однак у 1900 році Станіславів поповнився ще одним новим потужним виробництвом. Тоді почав діяти нафтоперегінний завод. В той час підприємство знали як рафінерію братів Габерів. Розташовувалося виробництво у Княгинині. У наш час це підприємство відоме мешканцям як котельно-зварювальний завод. 

Новий газовий завод

Не дивлячись на те, що у цей період по всій території Австро-Угорської імперії не було сприятливих умов для будівничих, масштабний проєкт у Станіславові таки втілили. Справа у тому, що банки країни не бажали надавати позики для будівельних фірм, водночас серед в цій сфері і розповсюджувалося безробіття.

177386328_2956082971328697_8184701101965161162_n-scaled
Фото – pik.net.ua

Однак саме у ті роки в Станіславові започаткували будівництво без перебільшень  загальноміського значення та масштабу. Тодішнім освітленням в місті займалася «газовня» – завод, побудований ще у 1870 роках. Тоді він стояв ледь не в центрі міста, де пізніше буде розташовуватися універсам «Дністровський». Однак потужностей для освітлення цілого міста не вистачало. Тому в Станіславові розпочали будівництво газового заводу на землях, де пізніше буде розташований «Івано-Франківськгаз».  

Право на будівництво споруди надавали через конкурс. Будівництво коштувало 75 тисяч корон. Споруджували «газовню» підприємці Шльосс і Пфеффер. Будувати тоді довелося чимало – склади, виробничу частину і житловий будинок. 

Спершу планували завершити спорудження до жовтня 1902 року. Однак, не дивлячись на те, що за один день відтермінованого відкриття підрядник змушений був платити дві сотні корон, у вказані строки таки «не вклалися». Причиною стало те, що завод машинобудування із Отинії вчасно не привіз на будівництво внутрішні устаткування. 

Випробували роботу підприємства вперше наприкінці грудня. Все обладнання працювало як слід, продукуючи якісний газ. Це виробництво вже могло видавати щотижня 14 тисяч кубічних метрів скрапленого газу. Продукування збільшилося у чотири рази. 

Фото – pik.net.ua

Аптеки Станіславова

На той час місто могло похвалитися трьома діючими аптеками. І саме у 1900 році місто отримало від львівського намісництва дозвіл на відкриття четвертого фармацевтичного закладу. Нову аптеку започаткували у будівлі, що зараз розташована по вулиці Василіянок, 3. До слова, заклад працює і у наш час. Володів закладом магістр фармації В. Гундерман. До початку Другої Світової війни заклад називався «Під зіркою». 

Новий орган у костелі

В найстарішому храмі Станіславова – Костелі Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії та Святих Андрія і Станіслава – саме в 1900 році встановили новий орган. За історичними довідками і документами, 11 листопада того року його роботу у храмі мав нагоду продемонструвати професор Тепфер – спеціаліст із німецького міста Дрездена.

Світлини і поштові картки початку 20 століття зображують площу біля храму повністю пішохідною, із зеленими насадженнями і скверами, передає «Репортер».

Фото – pik.net.ua

До слова, в радянський період і до нинішніх днів костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії не слугує за своїм істинним призначенням. Із приходом радянської окупації храм закрили, у 1960-роках там розмістили музей геології інституту нафти й газу. А вже від вісімдесятих і донині – в приміщення храму діє Музей мистецтв Прикарпаття.  

Розвиток міського парку

Загальноміський парк у Станіславові заклали ще у 1896 році. До початку 20 століття він розвивався, молоді насадження підростали і створювались комфортні умови для відпочинку місцевих. А у 1900 році линула нова хвиля змін. У цей рік на території парку побудували ресторанний та музичний павільйони. Тоді їх звели із дерева, вони вважалися легкими парковими спорудами. 

Latest Posts