Музей мистецтв Прикарпаття володіє однією з найкращих колекцій сакрального мистецтва Галичини. Пишається збіркою творів представника бароко – скульптора Йогана Георга Пінзеля. Колишній Художній музей відкрився у 1980 в бароковому Колегіальному костелі Непорочного зачаття Діви Марії 17 ст. Раніше, то була усипальниця роду Потоцьких, пише frankivsk-future.com.ua.
Виставки
Зібрання творів мистецтва в Івано-Франківському музеї почалось у 1980 році. Це унікальні пам’ятки іконопису, скульптури в стилі бароко та творчість митців зі заходу України. Корнило Устинович, Ярослав Пістрак, Іван Труш, Олекса Новаківський, Олена Кульчицька, Юліан Данькевич – далеко не всі митці, творами яких можна милуватись у музеї.
Окрім робіт українських художників, для перегляду доступні полотна італійських, німецьких, польських та австрійських художників 18-20 ст. Також представлені колекції закордонних графіків з виставок Міжнародного бієнале “Імпреза”. Українська народна творчість знайшла своє відображення у витворах декоративно-ужиткового мистецтва Покуття, Бойківщини, Гуцульщини та Опілля.
Усі витвори мистецтва можна оглянути на майдані Шептицького в Колегіальному костелі 17 ст. Тут представлений іконопис Прикарпаття 15-19 ст. Також мистецькі витвори в стилі бароко Конрада Кутченрайтера, Йоана Георга Пінзеля, Томаса Гуддера, Діонеза Станетті, братів Унтербергів, старовинні львівські церковні книжки, почаївські та унівські.
Виставки проходять у супроводі класичної музики та хору. Також можна скористатись послугами екскурсовода та послухати цікаві розповіді про сакральне мистецтво Галичини, різні тематичні експозиції. У стінах музею проходять зустрічі з митцями, лекторії. Можна придбати путівники, каталоги та отримати мистецьку експертизу.
Сторінками історії
До 2012 Музей мистецтва Прикарпаття називався Івано-Франківським обласним художнім музеєм. Перша виставка представляла витвори мистецтва із фондів Краєзнавчого музею Франківська. Діяла до 1989.
До 1993 тривали реставраційні роботи в костелі. Відвідувачі отримали можливість побачити фрески декоратора Еразма Рудольфа Фабіанського. Так відкрилась виставка, присвячена сакральному мистецтву Галичини 15-20 ст. Паралельно проходили ретельні роботи з обстеження складів культового майна на Франківщині від 1983 до 1990. Так музей поповнився на 700 витворів мистецтва.
Ці твори послужили дослідженню сакральної творчості Галичини Віктором Мельником, завідувачем відділу образотворчого мистецтва. Дослідження лягли в основу його праці “Сакральне мистецтво Галичини 15-20 ст.”.
У 80-х також відкрились філії музею: художньо-меморіальний музей В. І. Касіна в Снятині ; Музей-пам’ятка архітектури та живопису 16-17 ст. Рогатина в церкві Святого Духа.
Виставка сакрального мистецтва Галичини вважається культурним феноменом краю. Доповнення цінними творами 2001 року дозволило Музею мистецтв увійти до числа найкращих такого напрямку в Україні.
За час діяльності мистецький заклад продемонстрував відвідувачам понад 300 виставок. Творчість українського Мікеланджело Йоганна Пінзеля, зокрема три ангели-путо, у листопаді 2012 – лютому 2013 були представлені в паризькому Луврі.
Окрім традиційних постійних експозицій в центральній та малій залі музею, проходять змінні виставки українських молодих митців. Проводяться заходи, присвячені пам’ятним мистецьким датам, концерти класичної музики, літературні вечори та майстер-класи.
На 2014 фонд Музею мистецтв налічував майже 12 тис. експонатів, 5049 полотен та 6732 одиниці декоративно-ужиткового мистецтва. Важливим аспектом діяльності мистецького закладу є співпраця із львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
У 1993 у стінах музею відреставрували більшу частину експозиції “Сакральне мистецтво Галичини 15-20 ст.”. Музей також співпрацював із реставраційними майстернями Києва. Підтримка меценатів, акції “Врятуймо картину”, “Повернуті з небуття”, дозволили відреставрувати 183 цінні твори сакрального мистецтва.
У 2013 Музей мистецтв Прикарпаття став першим в номінації “Найкраща музейна подія року-2012”. Нагороду заклад отримав за організовану виставку “Іоанн Георг Пінзель. Барокова скульптура України 18 ст.” в Луврі.
Радянські часи
Колекціонування творів сакрального мистецтва в Галичині було важким, трагічним та непослідовним. Не секрет, що з теренів області часто вивозили раритетні предмети. Національний музей Львова та Києва зберігають кілька сотень творів 15-16 ст. Це ікони 16 ст. монастирського майстра Дмитрія з Долини, “Празнички” середини 16 ст. із Калуша, “Страсті Христові” 16-17 ст. з Білих Ослав, частини іконостаса церкви Великомучениці Параскеви 1718 р. з Гуцульщини, Богородчанський іконостас 17-18 ст. Йова Кондзелевича з Манявського Скиту.
Ці витвори мистецтва, у свій час, могли просто канути в небуття. Музеїв бракувало, як і просвітників, на зразок, А. Шептицького, І. Свєнціцького, М. Біляшівського. В 19-20 ст. відчувався сильний брак фундаторів українського мистецтва.
У 1928 році, в Станиславові було засновано Покутський музей. Він представляв, у своїй більшості, польську культуру. Перша виставка продемонструвала королівські привілеї, документи з магістрату, плани міста, рукописні документи 15-18 ст., релігійні витвори мистецтва, скульптури бароко, церковний одяг та ін. Оскільки відповідного приміщення не було, виставка проходила в залі ощадкаси, що на сучасній вул. Мазепи, 14.
У 1939 музейна збірка об’єдналась із приватною етнографічною колекцією Верховини. Так намагались створити власний історичний краєзнавчий музей. Але совіти мали на все свій мародерський погляд. Періодично влаштовувались акції знищення ідеологічно шкідливих, на їх погляд, витворів мистецтва.
Було знищено колекцію європейського малярства та графіки, котру збирали уродженці Станиславова. Більше ніж 30 ікон на склі було розбито. Гуцульська кераміка з церковною символікою та дерев’яні хрести також канули в небуття. Старовинна зброя, витвори декоративно-ужиткового мистецтва були вивезені за межі держави.
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини таки зумів зберегти унікальні пам’ятки минувшини, котрі збирав ще В. Кобринський. Їх замурували в одну із музейних кімнат.
Колекція Івано-Франківського художнього музею формувалась паралельно з іконоборчими заходами совітів. Радянська влада активно переводила греко-католицькі церкви на свої російські православні. Під час цих акцій громили костели, вилучали скульптури. В проміжку часу із 60-х до 90-х років 20 ст., закриті церкви віддавали під народні музеї, клуби, склади та ритуальні будинки.
Відділи
Відділ сакрального мистецтва пропонує свою унікальну колекцію, сформовану численними пошуками по складах культового майна Франківщини. Галицький іконопис представлений візантійською манерою та бойківським колоритом. Стиль ренесансу тісно переплітається із традиціями іконостаса Калущини. Цікавими є ікони в стилі бароко, народні ікони Космача, ікони, що представляють європейське малярство 15 ст.
Відділ українського образотворчого мистецтва демонструє твори галичан та близьких до Прикарпаття областей. Найдавнішою є картина К. Устияновича “Козаки біля багаття” кінця 19 ст. Також вражають мистецькі витвори Я. Пстрака, І. Труша. Реалізм представлений у творчості О. Кульчицької, Ю. Панькевич, П. Обаля. Імпресіонізм відвідувачі можуть прослідкувати у роботах Я. Струхманчука, І. Северина, О. Новаківського.
Відділ закордонного образотворчого мистецтва вражає своїм різноманіттям стилістики. Тут представлені твори різних часів мистецьких шкіл Польщі, Німеччини та Австрії. Перлиною виставки вважається твір невідомого флагманського художника “Пейзаж з возом” 17 ст., диптих “Алегорія скульптури” та “Алегорія малярства” середини 18 ст. Також прекрасними є твори О. Рачинського, В. Котарбінського, С. Мярчинського, В. Тшепаніка та ін. польських митців.
Відділ українського декоративно-ужиткового мистецтва також представляє свою багату колекцію. Цікаво, що в експозиції об’єднались твори народних майстрів Покуття, Опілля, Гуцульщини та Бойківщини. Тут різьбярство, кераміка, мосяжництво, кушнірство, вишивка та ткацтво з місцевими особливостями та колоритом кожного регіону Прикарпаття.
