Оточений ровом та водою, міцний та непохитний замок постав на пагорбі в Рожнятові, що на Франківщині, в XV столітті. Тоді споруда була однією з таких, які захищали місцевих від ворогів. Згодом стала окрасою краю, де її власник – Станіслав Скарбек, навіть театральні вистави влаштовував. Про те, як ця розкішна будівля була і фортецею, і замком, і судом, і навіть відділенням поліції – пишемо далі на frankivsk-future.
Оточений валами та кришталевою водоймою: як виглядав замок Скарбека
Міцний і величний замок у Рожнятові з’явився в XV столітті. Він розташовувався у південно-західній частині селища на пагорбі. Науковці не можуть визначити точний рік будівництва цієї споруди, як і не можуть назвати ім’я ініціатора зведення палацу. Історики припускають, що цю пам’ятку міг збудувати шляхтич Струтинський або ж родина Конецпольських. Проте найчастіше Рожнятівський замок асоціюють з ім’ям графа Скарбека. В Рожнятів Скарбеки потрапили на початку XVIII століття. Тоді Карл Беное видав заміж свою доньку за графа Рафаїла Скарбека. Рожнятів дістався йому, як придане. У першій половині ХІХ століття перебудовувати замок взявся Станіслав Скарбек. Тоді в будівлі, збудовані в неоготичному стилі, він використав фортифікаційні мотиви, зокрема він вирішив спорудити високу вежу-донжон, яка притулялася до округлої башти з мишикулями, пише chtyvo.org. Замок виглядав велично, він височів на пагорбі, а його вигляд відбивався в кришталевій водоймі.
Замок був повністю оточений земляними валами. На гребні здіймалася дерев’яна огорожа, окрім того по периметру були й інші укріплення, зокрема, в’їзна брама, хвіртка, кам’яна вежа і рондель. Перед брамою розкинувся великий дерев’яний міст, саме так можна було потрапити на подвір’я резиденції. На замковому подвір’ї були розміщені житлові та господарські кімнати такі як, дерев’яна резиденція, будівля, призначення якої і досі невідоме, шпихлір або комора на три засіки з сіньми і альтанкою над ним, пекарня, возівня і стайня. Замок мав дві бійниці, два підземні ходи: до лісу в урочище Батурин і до Василіанського монастиря. Один із ходів починався у вежі і вів у схил гори.
В’їхати в замок можна було лише через міст. Збудували його, бо біля підніжжя пагорба було болото, воно раніше підсилювало обороноздатність споруди. Проте пізніше це ж болото перетворили на великий кришталевий став, в якому віддзеркалювався замок. На території замку був великий дендрологічний парк.
Хто такі Скарбеки
Родина Скарбеків – з шляхетного польського роду. Станіслав Скарбек, який вирішив перебудовувати Рожнятівський замок, був відомим землевласником і меценатом. Керувати землями «Рожнятівського ключа» він почав у 1801 році. Цей маєток він утримав у спадок від свого діда. Граф мав консервативні погляди, сторонився політики і обожнював театр, кажуть, вистави він організовував навіть у Рожнятівському замку. Саме Станіслав Скарбек у 1833 році за власні гроші розпочав будівництво театру для Львова. Сьогодні це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.
Від замку шляхетного роду до відділення поліції
З 1919 року літературні джерела свідчать про те, що в замок Скарбека розташувався повітовий суд. Після Другої Світової війни будівлю вирішили реконструювати, зокрема, розібрали верхню частину вежі, від першого ярусу зберігся лише фрагмент. 1991 році споруду визнали пам’яток місцевої архітектури. Сьогодні ж від величного замку залишились лише спогади. Зараз тут розташований райвідділ внутрішніх справ, передає karpaty.rocks. Про те, що це не просто будівля, а замок з історією, можна здогадатися за готичними замковими вікнами, шестигранною кутовою баштою та стінами товщиною в метр. Бо щоб по-справжньому збагнути , як виглядав замок, потрібно дивитись або ж старі фото, або картини.
