Архітектура – вид мистецтва, який майстерно поєднує у собі витоки живопису, дизайну, графіки та ліплення. Але архітектура – це не просто майстерність будівництва, це історія та пам’ять народу. Замки, фортеці, навіть церкви та костели у часи Світових воєн виконували оборонну функцію та захищали Україну мужніми кам’яними мурами. Кожен кам’яний блок, кожна стіна, кожна арка – це слова, які лунають через віки. Архітектура Івано-Франківщини захоплює своєю історією, сміливим поєднанням стилів, вишуканістю та яскравими барвами, пише сайт frankivsk-future.com.ua. Якщо вам коли-небудь випаде можливість відвідати місто Івано-Франківськ, обов’язково погуляйте та зверніть увагу на архітектуру у містечку. Ось п’ять архітектурних пам’яток міста Івано-Франківськ, які варто побачити на власні очі.
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії (Станіславська колегіата)
Станіславська колегіата більш відома, як Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії офіційно вважається найстарішою спорудою у місті Івано-Франківськ. Точна дата створення храму достеменно невідома донині, проте історики активно досліджують це запитання. Засновник Станіслава (нині Івано-Франківськ), польський шляхтич Андрій Потоцький, активно розбудував місто, укріпляв околиці фортечними мурами та водночас видав наказ спорудити римо-католицький костел. Святиню спорудили з дерева за декілька тижнів. Відомо, що у 1672 році Анджей Потоцький прийняв рішення звести мурований храм. Для втілення своїх задумів родоначальник запросив двох відомих французьких архітекторів: Кароля Бенуа та Франсуа Корассіні. Костел у стилі бароко з легким вкрапленням елементів ренесансу красується в Івано-Франківську з 1703 року. Храм занесений до списку пам’яток архітектури національного значення.
Цікавим фактом є те, що з 1980 року костел не виконує своєї сакральної функції, тому у стінах храму діє Івано-Франківський художній музей. У стінах споруди розміщено п’ятнадцять тисяч пам’яток образотворчого мистецтва. Саме тут можна побачити розписані вручну ікони, барокові скульптури, роботи прикарпатських малярів та народне декоративно-ужиткове мистецтво. Стіни храму розфарбовані сучасними митцями. Щоб поповнити музей унікальними витворами мистецтва історики започаткували експедиції Гуцульщиною, Покуттям, Опіллям та Бойківщиною. Краєзнавцям вдалося привести зразки народного одягу та вишиванки зі столітньою історією.
Покровський кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці (Вірменський собор)
Покровський собор був споруджений на прохання вірменського братства у 1762 році. Будівля є яскравим прикладом пізнього бароко. У 1868 споруда зазнала великих ушкоджень під час пожежі, збереглись лише стіни. Згодом храм вдалося реставрувати, але первинний вигляд майстрам повернути не вдалося. Повністю втратили башту та дві круглі вежі, які прикрашали фасад будівлі. Округлі вікна замінили на прямокутні та прибрали барочне обрамлення.
Храм занесений до списку пам’яток архітектури національного значення. У середині церква оздоблена скульптурами та фресками, які були створені живописцями: Яном Солецьким та Матвієм Полейовським. Нині святиня належить до православної автокефальної церкви та зветься Покровським кафедральним собором, але в народі досі є популярною перша назва – Вірменський собор.
Кафедральний собор Святого Воскресіння
Кафедральний собор Святого Воскресіння з’явився в Івано-Франківську як єзуїтський костел у 1729 році. Кошти на будівництво церкви виділила дружина Йосипа Потоцького Вікторія Лещинська. Проте фундамент простояв недовго, у стінах з’явилися тріщини та майстрам довелось розібрати споруду. Міська влада запропонувала розпочати будівництво нового костелу. У 1752 році згідно з проєктом архітектора Станіслава Потоцького та його помічника Христіана Дальке розпочались роботи. Храм спорудили у стилі австро-баварського бароко з вкрапленням класицизму.
Церква також занесена до списку пам’яток архітектури національного значення. Декор ексклюзивного інтер’єру, який продумано до дрібниць, вдало доповнюють барокові скульптури вівтаря, де зображені силуети апостолів та святих, а також фігурки ангелів. Хоч храмі реставрували чотири рази та вигляд як зовні та зсередини підкреслює витонченість та ніжність стилю бароко і донині.
Івано-Франківський пивзавод
Івано-Франківський пивзавод – унікальна пам’ятка промислової архітектури України другої половини вісімнадцятого століття. Також пивзавод занесений до списку архітектури національного значення. Спорудили завод у 1767 році. Спочатку виробництво складалось із двох окремих корпусів – варного цеху та солодового. Будівля варильної фабрики була цегляна, одноповерхова, прямокутна, з великим підвалом, а також виконана закордонними майстрами у стилі бароко. Тим часом будівля солодової фабрики була двоповерхова, також виконана у стилі бароко, цегляна та прямокутна в плані, але з розчленованими фасадами та сучасним перекриттям.
Варили пиво у стінах Івано-франківського заводу до початку двохтисячних. Варильний цех знесли, а на його місці встановили модернізовану копію, де зараз працює звичайний фаст-фуд. Будівля солового корпусу поволі руйнується. Одна з найбільш унікальних пам’яток промислової архітектури України, на превеликий жаль, скоро зрівняється з землею.
Міська ратуша
Івано-Франківська ратуша донині є єдиною спорудою громадського призначення в Україні, що славиться позолоченим верхом. А також одна з трьох ратуш, які були виконані в унікальному стилі – конструктивізмі. Проте перша була яскравим прикладом пізнього ренесансу, адже збудована у 1672 році. Це була дев’ятиповерхова кругла кам’яна вежа. Під час Першої світової війни будівля зазнала значних ушкоджень, тому довелось спорудити нову ратушу. Процес відбудови тривав недовго, уже у 1935 році вона набула свого звичного вигляду – хрестоподібної форми. Гостра вежа має висоту майже п’ятдесят метрів та закінчується своєрідним куполом, що нагадує форму військового шолому.
У 1905 році територія міської площі перед ратушею була настільки великою, що могла помістити всіх жителів міста. Також перед будівлею стояв пам’ятник невідомому єврею, який у руці тримав хліб, а збоку був напис «один грош». Історики стверджують, що скульптура свідчила про низькі ціни на хлібобулочні вироби. Також дослідники довели, що до сімнадцятого століття ратуша була місцевим судом, де народ колективно виносив вирок засудженим. Найбільш гучною справою стала привселюдна смертна кара жінки, яку звинуватили у чаклунстві.
Під час останнього капітального ремонту майстри позолотили купол (37 м кв), саме це перетворило Станіславську ратушу на унікальний цивільний об’єкт в Україні. Нині у приміщенні міської ратуші знаходиться Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. А на головній площі міста, яка знаходиться поруч із ратушею, завжди проходять ярмарки, фестивалі, публічні виступи місцевих артистів та святкові концерти.
Архітектура – це не лише муровані конструкції, це наша спадщина, джерело національної пам’яті. Архітектурні витвори мистецтва обов’язково потрібно берегти та цінувати, аби показати дітям частину історії, яка вражає та милує око. Рекомендую Вам відвідати усі п’ять локації, аби досхочу насолодитись атмосферою міста та на власні очі побачити сплетіння історичних подій у кожній із унікальних споруд.
