Вівторок, 23 Квітня, 2024

Заболотівська, Тисменицька дорога, 17 вересня та інші: історія назв вулиць Івано-Франківська

Відомо, що багато вулиць Івано-Франківська на початку заснування міста мали зовсім інші назви, ніж ми їх знаємо тепер. Деякі первинні назви важливих історичних вулиць можуть бути нам знайомі, а про деякі – ми навіть могли не здогадуватися. Також є вулиці, яким в наш час повернули історичну назву, але їхнє найменування змінювали держави, які приходили до влади. Про історію назв окремих вулиць Івано-Франківська читайте далі на «frankivsk-future».

Площа Ринок 

Саме під цією назвою багатьом франківцям відома центральна площа Івано-Франківська. У старих містах, які мали магдебурзьке право, саме так за традицією називали площу прямокутної форми, всередині якої стояла будівля ратуші. Франківська площа Ринок відома також як історичне серце міста. Впродовж століть нумерація будинків велась від одного з кутів площі по периметру. Проте за часів радянського панування кожна сторона площі Ринок в Івано-Франківську отримала свою назву. Так, на північній стороні знаходилася вулиця Ринок, південна сторона носила назву 17 вересня. Сьогодні ця вулиця носить первинну назву, що є цілком доречно.

Вулиця Вірменська 

Ця невелика вулиця також вважається однією з найдавніших в місті. Її заснували на початку XVIII століття. Раніше тут жили перші вірмени, які поселилися в Станіславові в другій половині XVII століття. Звідси й походить сучасна назва вулиці. 

У середині ХІХ століття ця вулиця отримала свою першу назву – Антоневича. Це було доволі поширене прізвище серед місцевих вірмен. Його носили три діяча вірменського походження, зокрема настоятелі вірменської церкви Домінік, Антон і повстанець, керівник загону нацгвардії під час революції 1848-го року, поет Микола Антоневич. У 1945 році вулиця називалася Єреванською, а від 1991 року вона носить назву Вірменська. 

Вулиця Гетьмана Мазепи 

Вулиця Мазепи існує ще від початку XVIII століття. У старих документах вона згадується як Брукована, оскільки дорога цієї вулиці була вибрукувана камінням від річки Бистриці-Солотвинської. Наприкінці XVIII – на початку ХІХ століть тут оселялися вірмени. На той час в Станіславові їх нараховувалося до 500 осіб. Відтак вулиця певний час носила неофіційну назву Вірменська. А її офіційна назва (від 1884 року) була Казимирівська. 

В період ЗУНР (1918-1919 рр.) вулицю назвали на честь гетьмана Івана Мазепи. Пізніше, від 1936 року, вулиця носила назву Польської організації військової («ПОВ»). 

Коли до влади прийшли «перші совіти», вулицю перейменували на честь радянського партійного і державного діяча Ф. Дзержинського, а під час німецької окупації – Богдана Хмельницького. Теперішню назву вулиці повернули ще до здобуття Україною незалежності, у 1990 році, під час виборів до міської ради. 

Вулиця Станіславська 

Стара назва – вулиця Косаківської. Її так назвали на честь Катерини Косаківської, яка була власницею Станіславова наприкінці XVIII століття. Поряд з цією вулицею знаходилася вулиця Святого Станіслава, якої сьогодні не існує. Нинішню назву вулиці дали в пам’ять про старе найменування міста – Станіславів. 

Вулиця Шпитальна 

Сьогодні ця вулиця носить історичну назву, оскільки саме на ній знаходиться один з найзначніших об’єктів архітектури Івано-Франківська – палац Потоцьких, який від 1801 року використовували як військовий шпиталь. 

Вулиця Грушевського 

Вулиця існує від XVIII століття. Її історична назва – Заболотівська. Саме так називалося давнє село, на місці якого з’явилося місто. У 1891 році вулиця носила назву Третього Травня на честь 100-річчя польської конституції, яка була ухвалене 3 травня 1791 року. 

Теперішню назву вулиці присвоїли в пам’ять 125-ї річниці від дня народження видатного українського історика, академіка, публіциста, державного і політичного діяча, першого президента УНР Михайла Грушевського. Як відомо, восени 1918 року, коли Станіславів тимчасово був столицею ЗУНР, Михайло Грушевський приїздив сюди. 

Вулиця Низова 

Вулицю Низову заснували у 1838 році. Тоді вона називалася на честь австрійського ерцгерцога Фердинанда. А під час польської окупації вулиця носила ім’я генерала кавалерії Мосціцького. 

Вулиця Незалежності  

Спочатку ця вулиця називалася Тисменицька дорога. У 1869 році (на 300-річчя Люблінської унії) її перейменували на Сапіжинську на честь Леона Сапіги, відомого польського державного діяча. На початку ХХ століття вулиця носила ім’я видатного українського письменника і митця Тараса Шевченка. Тоді вона стала важливим осередком Станіславова. Цікаво, що у 1985 році тут створили першу в Україні пішохідну зону. Взимку 1993 року вулиця отримала сучасну назву Незалежності.

Вулиця Січових Стрільців 

Вулицю заснували наприкінці XVIII століття. Її перша назва – Широка. У другій половині ХІХ століття цю вулицю перейменували на честь польського короля Яна ІІІ Собеського. В часи ЗУНР (1919 р.) носила ім’я Михайла Грушевського. Коли до влади повернулася Польща, вулиці повернули попередню назву. Під час німецької окупації вона називалася Доктора Ляша, а з 1945 року – Василя Чапаєва. В рік здобуття незалежності вулиця отримала свою теперішню назву – Січових Стрільців. 

Вулиця Степана Бандери 

Вулиця з’явилася в першій половині минулого століття, у 1925 році, коли передмістя Княгинин-Колонія приєднали до Станіславова. Перша назва вулиці – Л. Желіговського. В часи німецької окупації вулицю назвали на честь українського генерала Мирона Тарнавського, а в радянський період – В. Куйбишева. У 1991 році вулицю перейменували на честь українського політичного діяча і революціонера Степана Бандери. 

Сьогодні на вулиці Степана Бандери можна побачити меморіальний комплекс та пам’ятник, присвячений цьому діячу. 

Вулиця Тролейбусна 

Одна з сучасних вулиць Івано-Франківська. Відомо, що перший тролейбус в місті з’явився наприкінці 1983 року. Відтоді тролейбусний рух почав активно розвиватися і вулицю, де знаходилося депо, назвали Тролейбусною. У 1987 році її перейменували на 60-річчя СРСР. Після розпаду Радянського Союзу вулиці повернули попередню назву. 

Вулиця Тисменицька 

Перша назва вулиці – Тисменицька дорога або Тисменицький гостинець. Вулиця почала належати до Івано-Франківська після того, як у  1983 році села Микитинці та Угорники приєднали до міста. 

За матеріалами: ivfrankivsk.if.ua, wikipedia.org.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.