Середа, 28 Лютого, 2024

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Культурний осередок Прикарпаття 

На початку Другої світової найцінніші експонати музею було вивезено на схід. Радянські часи принесли зі собою непоправні втрати для музейних фондів. У 1952-1953 було знищено близько 3 тис. експонатів. До Києва вивезли 600. Комуністична влада пояснювала свої дії тим, що історичні предмети мали ворожий характер для ідеології Союзу, пише frankivsk-future.com.ua.

Історичні сторінки

Фонди краєзнавчого музею Івано-Франківська налічують понад 120 тис. експонатів. Кожного року від закладу проводяться археологічні розкопки, експедиції, наукові конференції. Музей випускає “Наукові записки” та займається організаційними питаннями громадських музеїв області. Втім, шлях до такої масштабної діяльності був непростим.

Краєзнавчий музей знаходиться в приміщенні франківської ратуші. Четверту по рахунку міську ратушу будували поляки з 1928 по 1939 рік. Музей було перенесено в приміщення споруди у 1958, після серйозного ремонту. Культурний заклад об’єднав у собі велику кількість історичних артефактів, етнографічних та культурних старожитностей. За кількістю експонатів музей лідирує на Прикарпатті.

Відкриття краєзнавчого музею відбулось 1 травня 1940 року на вул. Галицькій, 7. Він мав історичний, природознавчий та відділ народної творчості. Серед початкової збірки експонатів було близько 11 тис. збірок із Покуття, музею Гуцульщини (смт Верховина) та зразків із приватних колекцій. Також краєзнавчий музей мав свої збірки книжок та архівів.

Роки Другої світової, на жаль, розквіту музею не пророкували. У 1941 були проведено розкопки, з ініціативи музею, в с. Крилос. Саме там колись був славетний Галич. В ході археологічного дослідження знайшли староруське поселення. 

Та цікавим відкриттям настав кінець. В ході війни, цінні експонати було завантажено у потяг та вивезено на схід. В 1944 бомба, що розірвалась недалеко музейної споруди, відкрила доступ до артефактів музею. Звичайно, їх також почали викрадати.

Прихід Радянського союзу не пророкував нічого хорошого. У 50-ті роки для музейних фондів почались чорні дні. Комуністична рука почала планове знищення близько 3 тис. експонатів. Вони вважались ворожими радянській владі та їх світогляду. 600 експонатів передали до Києва. Про них досі нічого не відомо.

У 1957 старожитності, що залишились, передали у приміщення ратуші. Там саме завершився ремонт. За проєктом, приміщення повинні були мати не лише розважальний характер. Другий та третій поверхи відвели для Покутського музею, бібліотеки та архіву. Так задумав архітектор Станіслав Треля.

До сучасності краєзнавчий музей дійшов як серйозний осередок науки, культури та освіти Прикарпаття. Відвідувачі можуть ознайомитись із виставками природничого, історичного, археологічного та відділу народного мистецтва. 

Також збережене зібрання пам’яток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Не менш цікавою є стародавня зброя, рукописи та друковані видання. Відділ народного мистецтва пишається своїм зібранням побутових речей, одягу, виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Тут також зберігаються ікони 17-19 ст. 120 тис. експонатів дозволяють формувати нові експозиції та вставки.

Відділи

Відділ історії. Це мандрівка у світ Галицько-Волинської держави, славетних князів та її столиці – Галича. Серед вагомих історичних артефактів у музеї збережено саркофаг, в якому поховали князя Ярослава Осмомисла. Його знайшов археолог Я. Пастернак у 1936, в Успенському соборі Крилоса. 

Також тут багато ікон, хрестиків-енколпіонів 12-13 ст., формочок для виготовлення прикрас, фрагментів підлоги Успенського собору Галича. Також тут збережена срібна гривня. Нею розраховувались в Галицько-Волинській державі. В історичному відділі є багато західноєвропейської, козацької зброї, атрибутів влади гетьманів, люльки та ін. предмети 17-18 ст. 

Не менш цікавою є експозиція книгодрукування Галича, численні стародруки зі Стратинської та Криловської друкарень. Один зал присвятили історії Станиславова. Тут є макет фортеці сер. 18 ст. та символічний ключ від міста початку 19 ст. Відвідувачі можуть також оглянути численні стародавні листівки з видами Станиславова та ін. експонати.

Природничий відділ дозволяє ознайомитись із фізико-географічними особливостями області. В експозиції можна побачити геологічну, тектонічну, палеонтологічну мапи Франківщини, зразки порід, мінералів. Тут виставлені відбитки тварин різних часів, скам’янілі кістки кита, мамонта, давнього зубра, величезного оленя. Вони утворюють колекцію в понад 2 тис. експонатів. Також у відділі можна оглянути мапу корисних копалин зі зразками порід, зоологічну колекцію Прикарпаття.

Відділ народного мистецтва. Тут відвідувачі ознайомлюються із різними зразками творчості Гуцульщини, Опілля, Покуття та Бойківщини. Цінними є вироби різьбярів Шкрібляків, Корпанюків, В. І. Кабина, Я. В. Тонюка та ін. Тут багато виробів із різьбленого дерева. Широкою є колекція гуцульської кераміки від майстрів: П. І. Цвілика, Н. В. Вербівської, Ю. О. Ілюка та ін. 

Вироби з металу та шкіри знайомлять із працею таких майстрів як: М. В. Вінтоняка, М. Ю. Пращука, А. М. Кісилчука та М. У. Книшука. Також на виставці багато гобеленів, килимів, штор та варетів. Музей пишається своєю колекцією різноманітного одягу районів Прикарпаття.

Цікаве

В одній з експозицій краєзнавчого музею відвідувачі можуть ознайомитись із дуже цікавим явищем альбінізму. Це лисиця, але незвичного в природі кольору. Тварина – біла з червоними очима. Руді лисиці – найрозповсюдженіший вид. Зазвичай, вони мають яскраво-руде забарвлення, з темним візерунком, переважно, білим черевцем. Значно рідше трапляються випадки альбінізму.

Альбінізм – спадкова хвороба. Це порушення, внаслідок якого змінюється кількість утворюваного в клітинах, волосяних цибулинах, пір’ї та очах меланіну. Це природний пігмент. Альбіноси народжуються лише тоді, коли обоє батьків мають такий ген. Вірогідність зустрічі подібних особин – 1:20 тис. 

Людей, зазвичай, дивує і втішає явище альбінізму серед тварин. Такі особини дуже цінуються. На жаль, звірі з даним захворюванням можуть відчувати себе в безпеці лише в зоопарку. У живій природі вони страждають на низький імунітет, поганий слух та проблеми зі зором. 

Біла шерсть приносить чимало проблем як для хижаків, так і для їх жертв. Перші не можуть маскуватись, коли полюють, а другі – стають легкою здобиччю, бо біла шубка видає їх у будь-якому сховку. Колір шерсті важливий і під час розмноження. Яскраві представники роду мають значну перевагу у період парування. Альбіноси, зазвичай, залишаються без потомства.

Діяльність музею

Краєзнавчий музей активно займається науково-дослідною роботою. Сюди належить: формування фондів, їх облік, збереження, реставрація колекцій, консервація. До фонду входять різні напрямки: кераміка, дерево, ікони, документи, археологія та ін. 

Також у музеї активно працює видавництво каталогів, путівників, буклетів та запрошень. Тут часто проводяться наукові конференції, читання з краєзнавства. До участі запрошують представників й інших наукових установ. 

З 1993 музей продовжує видавати наукові праці про важливість вивчення історії, природознавства краю, розвитку музейної справи. Івано-Франківський музей щороку проводить різні конференції: “Екологічні проблеми Прикарпаття”, “Прикарпаття в роки першої світової”, “Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи” та ін.

Щороку музей відвідує близько 120 тис. людей. Заклад співпрацює з різними навчальними установами Франківська, обласною універсальною бібліотекою Франка, Науковим товариством Шевченка, Державним архівом Івано-Франківської обл. та ін.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.