Вівторок, 11 Травня, 2021

Домовилися з перевізниками: у Франківську не будуть змінювати два приватні маршрути

Відомо, що двадцять дев’ятого вересня, під час оперативної наради, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував змінити два приватні маршрути громадського транспорту на...

Єврейські поховання, старовинний некрополь і могила вампіра: історія міських кладовищ Івано-Франківська

Слово кладовище або цвинтар з деяких мов дослівно перекладається як «місце спочинку» або «сплю». Люди почали ховати померлих на спеціально визначених місцях...

Палац, храми, завод і кам’яниці: найстаріші будівлі Івано-Франківська

Місто Івано-Франківськ було засноване на території двох старовинних сіл Заболоття і Княгинин у другій половині 17-го століття. Засновник міста Анджей Потоцький назвав...

На межі Гуцульщини та Покуття: місто Надвірна

Місто Надвірна знаходиться у передгір’ї Карпат. Тут і проходять умовні межі Гуцульщини та Покуття. Саме через нього лежить шлях до гір, якщо...

Стало відомо, коли продовжать будівництво пасічнянського моста

Стало відомо, що в червні місяці поточного року планують продовжити будівництво моста у мікрорайоні Пасічна. Роботи відновляться після того, як визначать переможця...

Будівельні підприємства Станиславова: чому будинки старого міста такі привабливі?

Старовинні будинки Івано-Франківська завжди привертають нашу увагу. З поміж усіх інших будівель вони виділяються своєю елегантністю і витонченою красою. Але найбільш цікавою є історія створення цих будинків, яка розповідає про самих забудовників, майстрів і будівельників, які докладали багато зусиль для створення такої краси у місті. В деяких старих кам’яницях навіть до сьогодні збереглися написи з іменами деяких будівельників. Тому можна згадати імена цих людей та дізнатися, хто прикрашав наше місто такими будівлями, пише «frankivsk-future» з посиланням на «Західний кур’єр».

Коли розпочався найпотужніший будівельний рух в Станиславові?

Здавна Станиславів починали забудовувати дерев’яними будівлями. А оскільки в ті часи не було якихось строгих будівельних та санітарних приписів, усе виглядало хаотичним. Тут були не тільки головні вулиці, але й малі провулки та вулички, які почали безладно та не організовано з’являтися у місті. До сьогодні в старих офіційних міських актах збереглися лише деякі назви таких вуличок, наприклад «Затильна», «Перебита», «Підзамкова» і «Підвальна». Але з цих чотирьох вдається ідентифікувати тільки Затильну – тепер це тупик при вулиці Галицькій.

Пройшов час і вулиці більш-менш упорядкувалися. Також з’явилося багато мурованих будинків. Сфера будівництва в Станиславові почала активніше розвиватися за часів австрійського правління, особливо в добу конституційної монархії (1852-1914). Власне тоді у місті значно покращилася економіка. Проте найпотужніший будівельний рух розпочався у 90-х роках 19-го століття.

Наприкінці дев’ятнадцятого століття в Східній Галичині провідним будівельним підприємством була компанія І. Левинського, яка знаходилася у Львові. Діяльність цієї фірми також поширювалася на межі Станиславова. Це підприємство мало багато підрозділів, але одне з почесних місць посідали майстерні художнього ковальства.

Ще одна велика будівельна фірма на Галичині – заклад Альфреда Захарієвича і Юзефа Сосновського. Не менш відомою була фірма Гальпернів. А у 1910-го року в Станиславові зареєстрували Будівельне товариство, яке очолював місцевий підприємець та громадський діяч Станіслав Горошкевич. Товариство виконувало будівельні роботи та надавало консультації щодо проведення цих робіт. Крім того, компанія тримала величезний склад, де зберігалися будматеріали. У 1911-му році в товариства замовили будівництво Скарбової дирекції (сьогодні вул. Грушевського, 31).

Через десять років, у 1921-му році, в Станиславові зареєстрували ще одне підприємство за назвою «Інженер Крауш і спілка». У міжвоєнні роки в місті запрацювала фабрика з виготовлення вапна. Її контора розміщувалася на вулиці Казимирівській, 22 (сьогодні Мазепи). Тоді у Станиславові вже працювало чотирнадцять будівельних підприємств і ще вісім компаній, які продавали матеріали для будівництва.

Хто у місті виробляв цеглу?

Династія Касвінерів зуміла прославитися у місті успішним цегельним бізнесом. Вони здобули хорошу репутацію у своїх замовників, бо матеріал, з якого виготовляли будівельну продукцію, був дуже якісним. Варто додати, що кожна цеглина цього підприємства містила знак, де було вказане прізвище виробника. Саме з цегли Касвінерів у Станиславові побудували чимало важливих міських будівель. Наприклад, кам’яницю Реґенштрайфа (вул. Січових Стрільців, 18), яку нині вже розібрали.

Окрім підприємства Касвінерів, у Станиславові діяла цегельна Урмана. Власником цієї цегельні був Якуб Урман (1837-1910). Після нього цю справу продовжив Йозеф Урман. Їхня цегельна працювала на місці сучасного стадіону міської школи №21. Пізніше те, що залишилося від цього закладу, перетворилося на так звану «малину» для місцевих злодіїв. Вони тимчасово переховували тут крадені речі. На жаль, до нашого часу не збереглися навіть руїни від колишньої цегельні.

Які підприємства виготовляли металеві та цементні вироби?

Відома у Станиславові фірма «Серафіні» виготовляла ковальські та металеві конструкції і бетонні та цементні вироби. Зокрема, вони працювали над виготовленням конструкцій для ліхтарів і металоконструкцій для дахів. Офіс підприємства знаходився на теперішній вулиці Заклинських. Фірмову позначку фірми «Серафіні» можна побачити на підлозі будинку, який знаходиться на вулиці Мазепи, 14.

Також у місті значну популярність набула Перша художня слюсарня і майстерня залізних конструкцій» Петра Ярошевського. Тут виготовляли красиві ковані елементи, решітки, прикраси для дверей і вікон та інші ковальські вироби. На вулиці Шевченка можна побачити, як на кованих дверях одного з будинків вигравіровано прізвище «JAROSZEWSKI». Бізнес Петра Ярошевського у місті процвітав. Адже часто в пресі були оголошення про потребу в нових працівниках та залучення учнів.

Але у Станиславові був ще один відомий майстер М. Богуславський. Він тримав свою майстерню на площі Франца (сьогодні майдан Шептицького). А у міжвоєнні часи у місті працювала фабрика ланцюгів і кованих виробів. Також деякі будівельні вироби можна було замовити на фабриках «Край» і «VIS».

Столярні вироби для будівництва

Одна з найбільших фабрик, що виробляла столярку для будівництва, було підприємство братів Андерманнів. Ця фабрика відкрилася на початку минулого століття (1900 рік). Відомо тільки, що вона знаходилася «при головній дорозі зразу за колійовою рампою». На підприємстві працювали п’ятнадцять столярів, вісім робітників, один працівник котельні та керівник. Щоправда через 6 років після відкриття фабрику закрили. Будівлю майже одразу продали.

Відомим майстром-столяром у Станиславові був Валентин Стельмашинський. Майстер прославився своїми здібностями, він дуже якісно виготовляв двері, вікна, сходи, брами та інші столярні вироби. Його фабрика колись знаходилася на вулиці Ґіллера, 2 (нині Гординського). Виробництво Стельмашинського працювало аж до Другої світової війни.

Бізнес Вільгельма Арнольда

Підприємець Вільгельм Арнольд переїхав до Станиславова зі Львова. Спочатку він продавав вугілля, а  пізніше значно розширив межі свого бізнесу – відкрив склад гуртового продажу будівельних матеріалів. Цей склад знаходився на вулиці Казимирівській, 1. Серед товарів, які він продавав, були кахляні печі, плитка, цемент, паркет і труби. Сьогодні в одному будинку, що стоїть на розі вулиць Гординського і Шевченка, можна побачити плитку з фірмовим знаком Вільгельма Арнольда.

Інший майстер Мечислав Лукасевич теж був відомим у Станиславові. Здебільшого він виготовляв плитку та кахляні печі. Свою контору відкрив на вулиці Міцкевича, 7.

Ще одним відомим місцевим майстром-кахлярем був Михайло Галібей. Вироби майстра та його помічників часто зображали народну гуцульську та бойківську культуру. Саме ці орнаменти і візерунки часто надихали їх. Але щонайцікавіше – їхні роботи набули такого попиту і популярності, що часто люди за цим приїздили з інших міст та регіонів. Проте у 30-х роках минулого століття Михайло Галібей переїхав до Львова, куди і переніс своє виробництво. Це дуже засмутило багатьох станіславських клієнтів. В тому ж місті Михайло зміг реалізувати себе не тільки як майстер, але як філантроп та громадський діяч.

Latest Posts

Єврейські поховання, старовинний некрополь і могила вампіра: історія міських кладовищ Івано-Франківська

Слово кладовище або цвинтар з деяких мов дослівно перекладається як «місце спочинку» або «сплю». Люди почали ховати померлих на спеціально визначених місцях...

Палац, храми, завод і кам’яниці: найстаріші будівлі Івано-Франківська

Місто Івано-Франківськ було засноване на території двох старовинних сіл Заболоття і Княгинин у другій половині 17-го століття. Засновник міста Анджей Потоцький назвав...

На межі Гуцульщини та Покуття: місто Надвірна

Місто Надвірна знаходиться у передгір’ї Карпат. Тут і проходять умовні межі Гуцульщини та Покуття. Саме через нього лежить шлях до гір, якщо...

Стало відомо, коли продовжать будівництво пасічнянського моста

Стало відомо, що в червні місяці поточного року планують продовжити будівництво моста у мікрорайоні Пасічна. Роботи відновляться після того, як визначать переможця...

Де ще в Франківську можна знайти гральні автомати?

Різноманітні гральні автомати, казино та інші види азартної діяльності заборонені на території України ще з 2009 року. Проте це не заважає деяким підприємливим особам...