У центрі Івано-Франківська розпочали роботи із консервації та ознакування археологічних залишків від Тисменицької брами Станіславської фортеці 17 століття. Про це інформують у департаменті містобудування і архітектури Івано-Франківської міської ради. Розповідаємо, що саме робитимуть для збереження пам’ятки, як на неї натрапили та що відомо про історію цієї знахідки. Далі на frankivsk-future.
Вберегти від руйнації
Головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини департаменту архітектури і містобудування Володимир Ідак розповів, що підрядники в першу чергу будуть ущільнювати пісковий насип на території знахідки. Потім проведуть ознакування залишків фрагментів Тисменицької брами, котрі уже дослідили. Це буде мощення, яке відтворить фактурний обрис виявлений під час розкопок фундаментів, інформує «Галичина».
Консервація брами дозволить вберегти її від руйнації. Ознакування має вказати позицію брами, як важливого елементу всієї Станіславської фортеці. А також продемонструє, як змінилося це архітектурне середовище із плином часу. Відтак, це стане певною відправною точкою для майбутніх археологічних пошуків.
Біля законсервованої брами згодом встановлять інформаційну стелу і металевий макет в масштабі 1:100. Анотацію на стендах і макеті зроблять українською та англійською мовами, а також шрифтом Брайля.
Як віднайшли Тисменицьку браму
Тисменицьку браму, котра є важливим елементом всієї Станіславської фортеці, знайшли всередині 2018 року. На залишки натрапили комунальники, котрі працювали над ремонтом вулиці. Тоді до розкопок долучилися спеціалісти із міськвиконкому та ініціатива «Франківськ, який треба берегти» та історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто». Комунальники надали необхідну техніку для розкопок, а роботи довкола знахідки призупинили. Розкопки проводили вручну.
Що це за пам’ятка
Тисменицька брама вважається однією із найбільших оборонних споруд старого міста, частина Станіславської фортеці. На каратах, котрі датуються кількома століттями тому, видно, що ця брама спрямовувала на дорогу, котра веде до містечка Тисмениця. Відтак, отримала саме таку назву. За словами директора комунального підприємства «Пам’ять» Василя Тимківа, ця брама існувала до початку 19 століття, пише «Галицький кореспондент».
Дослідник вважає, що проводити розкопки вартує й на інших територіях у середмісті. Адже весь центр міста – надзвичайно цікавий. До прикладу, якщо копати від Тисменицької брами до Кафедрального собору, можна натрапити і на підземний хід, котрий вів від фортеці до вулиці Мазепи, нинішнього центрального пару. Зараз територія дослідження брами сягає лише двох метрів.
Архітектор-реставратор Ігор Панчишин розповів, що нинішня вулиця Лесі Українки, де розташована брама, носила в той час ім’я Потоцького. За його словами, є сумніви стосовно «гігантської» величини Тисменицької брами, адже старі малюнки на картах можуть бути невірно трактованими з точки зору силуету брами. Він зазначає, що тільки подальші археологічні розкопки можуть навести на чіткіші історичні обриси Тисменицької брами, і Станіславської фортеці загалом.