Калуський музей отримав дзвоник 1817 року. До створення музею дзвонів долучився Ярослав Коретчук. Подробиці розповідає “Frankivsk.future” з посиланням на “ВІКНА“.
Ярослав Коретчук, історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери придбав дзвоник спеціально для музею та передав його до загальної колекції.
В історичних даних зазначається, що ще у 1808 році у Калуші заснували дзвоноливарню. Її власником став Міхал Фельчинський. Особливу фахову майстерню започаткував його син. Найбільший її розквіт припав на кінець ХІХ століття й тривав до початку Другої світової війни. Дзвони Фельчинських користувались неабиякою популярністю та високим попитом, а замовляли їх з усієї Речі Посполитої. Дзвони перетинали кордони та потрапляли до країн Європи, Африки, Австралії, Азії та Америки. Особливою перевагою майстерні Фельчинських було те, що дозволялась оплата частинами. Таємниця довершеності їхніх дзвонів зародилася в Калуші, бо саме тут вони удосконалювали власну майстерність. Дзвони Фельчинських – це не були прості церковні атрибути чи зразки ливарництва, а й історичні пам’ятки, які можуть багато розповісти про тогочасну епоху.
Під час Другої світової дзвони стали закопувати: то на цвинтарі, то на території церкви. В селах, де радянська влада була лояльнішою, дзвони викопували одразу після війни.
Історики відзначили той факт, що лиття дзвонів у Калуші має стати ключовим елементом, який формуватиме історичне обличчя міста.
Георграфія пошуку дзвонів постійно розширюється, щоб експозиція музею максимально вражала.
Нагадуємо, що у Калуші розглядалося питання проведення архітектурного конкурсу на обрання кращого проекту пам’ятника “Дзвонарство Калущини”. Депутати активно обговорювали місце його розташування. Згоди не дійшли та взяли тайм-аут на місяць. Це питання буде ще раз обговорюватися на засіданні депутатської комісії.
