Четвер, 18 Квітня, 2024

Преса Станіславова: поява і розвиток

Перше видання старого Станіславова з’явилося в середині 19 століття. Як би дивно це не виглядало, але редактором газети був місцевий аптекар. Пан Ян Томанек на перший погляд був людиною дуже далекою від журналістики і друкування. Однак саме цьому чоловікові жителі Станіславова завдячують появі «Газети Станіславської». Це видання стало першим в історії міста. На перших порах виходу газети читали її всього лише декілька десятків людей. Із часом періодичні видання в місті набули ширшої аудиторії, почало з’являтися все більше газет і журналів. Хто і як їх створював та про що писали журналісти Станіславова у 19-20 століттях – розповідаємо далі на frankivsk-future.com.ua.

«Плітки з великого міста» або як аптекар став журналістом

У 1845 році на свій вийшла перша редакція «Газети Станіславівської». На той момент номери видання можна було назвати авантюрною роботою. Газету написали від руки, вона мала всього чотири аркуші розміром 14 на 45 сантиметрів. А що найбільш цікаво – це діяльність автора видання. Редактором газети був простий аптекар Ян Томанек.

«Газета Станіславська» упродовж наступних років декілька разів змінювала найменування. Пан Томанек називав її «Новинками Станіславськими», «Розмаїтностями», а також «Плітками із великого міста». Номери цієї авторської  газети виходили в Станіславові упродовж чотирьох років, передає «Репортер».

Фото: pik.net.ua

У той період на теренах України преса була поширеною здебільшого у великих містах – Львові, Києві, Одесі та Харкові. Журнали та гезети в цих містах з’явилися на десятиліття раніше. Видання у Станіславові намагалися наслідувати як цей досвід, так і зразки періодичних видань Австро-Угорщини. Газета пана Томанека стала поштовхом для інших редакторів і журналістів.

Через три роки після виходу першого номера «Газети Станіславської», у місті з’явилося ще одне видання. Це був часопис «Дзеннік Станиславівський». Газета вийшла на світ із 18 номерами. Видання міста виходили переважно без чіткої періодичності. Номери були рукописними. Чимало газет почало з’являтися у школах і студентських колах.  Однак нових великих видань у нашому місті не розвивалося аж до 1870-х років.  До цього періоду жителі Станіславова здебільшого читали львівські та віденські газети і журнали. 

Фото: pik.net.ua

Розвиток преси 1870-х і перші україномовні видання

Справжній був газет і журналів Станіславів пережив у 1870-х роках. У той період світ побачили номери видань «Гонець Станиславівський», «Газета Підкарпатська», «Хроніка». Виходив популярний місячник «Омнібус Покутський», «Поступ. Слово з міста і краю», а також видання для дітей «Святечко». Багато газет і журналів із часом перебралися до великих міст, переважно Львова. 

Прикладом такого видання стала газета «Господар і промисловик». Номер цього видання вперше вийшов восени 1879 року. Це була перша повністю україномовна газети Станіславова. Усі раніше згадані видання писали були видані польською мовою. «Господар і промисловик» цілою редакцією із часом переїхав до Львова. 

Україномовна преса Станіславова розвивалася. Двічі на місяць виходило популярне видання «Денниця». Його називали «літературно-науковим письмом». Редакція газети упродовж 1880 року видала 24 номери. Окрім неї, в Станіславові українські читачі полюбляли  «Бойовий прапор», «Бурсак, «Станіславські вісті» та «Вісник станіславівської єпархії», інформує «Галицький кореспондент».

Фото: kurs.if.ua

Про що писала преса Станіславова?

Більшість періодичних видань Станіславова висвітлювали актуальні події, що відбувалися у місті. Не оминали журналісти важливих процесів всього регіону та світу. Чимало колонок присвячували актуальним питанням муніципального характеру. До прикладу, замітки робили про відкриття нових закладів – готелів, ресторанів, аптек, салонів краси, кав’ярень, майстерень. Або ж – будівництву нових будівель, підприємств і фабрик. 

Традиційно, редактори друкували на шпальтах церковні та історичні календарі на наступний тиждень. Вставляли також огляди кінофільмів і уривків з художньої літератури, а також повідомлення зі світу науки. Звичайно, рясніла на сторінках періодичних видань і реклама. Деякі видання були спрямовані на конкретні теми оглядів та свого читача. До прикладу, вищезгаданий «Господарник і промисловик» – про бізнесові, продовольчі та робітничі новини міста і регіону. 

Фото: pik.net.ua

Початок 20 століття: політика на шпальтах видань Станіславова

Україномовна преса початку 20 століття у Станіславові зазнала справжнього відродження. Після Першої Світової війни та створення Західноукраїнської народної республіки аудиторія прагнула до нових газет і журналів. Перш за все – для огляду політичного життя регіону. 

У 1918-1919 роках в Станіславові виходили видання «Республіка», «Нове життя», «Воля» та «Стрілець». На той момент місто було столицею молодої держави. Втім, усі ці видання припинили існування після перемоги поляків. Україномовна преса залишилася, однак політичні огляди завершилися із поразкою ЗУНР. 

В період польської влади щотижня видавалися газети і журнали «Українські вісті», «Українське життя», «Селянський прапор». Існував також друкований журнал українських євангеліків під назвою «Стяг». 

Поки українці та поляки з’ясовували відносини у післявоєнний період, єврейська громада Станіславова контролювала 35 друкованих видань. Євреї становили велику частину населення міста, аудиторія потребувала якісної і актуальної преси. Найвідомішими газетами стали «Дер Морген», «Новий час» та «Слово». 

Розвивалася активно журнальна сфера. У післявоєнний період в Станіславові популярними були місячники «Міщанин», «Інформатор ремесловий». Видавалися журнали для молоді «Побудка», «Наша мисль», «Злотий шлях». Серед україномовних – «Дружнє слово» та «Світ перед нами. 

Жителі прикарпатського регіону також активно читали газети «Діло», «Нова Зоря». Цікаво, що розвивалися на той момент жіночі журнали. До прикладу, у Коломиї видавалася «Жіноча воля» та «Жіноча доля». А на всій Галичині серед жіночої аудиторії користувався популярністю журнал «Нова хата». 

Фото: pik.net.ua

Радянська цензура

Із приходом до Станіславова перших совітів усі газети і журнали позакривали. Вони залишили тільки власний друкований орган – «Радянська Україна», згодом ця газета отримала назву «Прикарпатська правда». Перше видання цієї газети вийшло восени 1939 року. Вона стане найбільш довголітнім виданням Станіславова, побивши досягнення однієї із найпопулярніших газет «Кур’єра Станіславського», котрий виходив ще із 1886 року. 

Після Другої Світової війни і аж до Незалежності України у місті існували підконтрольні комуністам видання «Комсомольський прапор» і «Прикарпатська правда». Видавалися також газети великих місцевих підприємств «Промприлад» і «Позитрон» та видання навчальних закладів міста. Ці дрібні газети мали невеликі тиражі – понад 2 тисячі. Натомість два основні видання покривали всю читацьку аудиторію регіону. 

Певні демократичні зрушення у місцевій пресі виникли наприкінці існування радянської держави. Вже у 1990 році в Івано-Франківську з’явилися видання «Галичина» та  «Західний кур’єр». Натомість «Комсомольський прапор» став уже «Світом молоді». 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.