Розвиток аптечної справи в Україні сягає ще часів Київської Русі, коли роль лікарів виконували місцеві знахарки та «знаючі» люди, а ліками були настоянки з висушених трав. Розвиток фармації на території України всюди відбувався по-різному, пише frankivsk-future.com.ua. Можна виділити 2 блоки: історія західноукраїнських земель, що входили до складу Речі Посполитої й Австро-Угорщини; та інших земель, які були під владою Російської імперії.
На західноукраїнських землях фармація розвивалася швидше. 1270 р. у Львові при храмі Іоанна Хрестителя відкрилася перша аптека, яка функціонувала аж до 1480 р. На теренах Лівого берега Дніпра, перша загальнодоступна аптека відкрилася в Києві в 1709 р.
Історія фармації в Івано-Франківську бере свій початок з XVIII ст. 1709 р., уперше, серед усіх ремісників згадуються два аптекарі. 1720 рр. у складі єзуїтської школи в межах міста вже працювала аптека.
Основні правила роботи лікарів та аптека у XVIII – XIX ст. на західноукраїнських землях
З початку XIX ст. в Україні почала активно розвиватися фармація, тому у містах та містечках стало більше аптек. Тож 1773 р. намісник австро-угорського уряду видав «Санітарний патент», який регламентував роботу лікарів та аптекарів. Основні його положення:
- Лікарі та аптекарі не мали права працювати у сфері медицини без необхідних дипломів.
- Після смерті власника аптеки, керівництво не переходило до членів сім’ї покійного, а – до відповідного провізора.
- Аптекарям заборонялося лікувати недуги, а лікарям – виготовляти ліки.
- Аптекарі робили медикаменти за рецептом лікаря, при цьому зазначали на етикетках своє прізвище.
- Зважаючи на чисельність населення та кількість аптек, губернатор надавав дозвіл на відкриття закладу. У великих містах одна установа могла обслуговувати 12-тисячне. населення і видавати 30 тис. рецептів, а в губернських – 10-тисячне населення і 15 тис. рецептів.
- Якщо ці правила порушувалися, магістрат мав право накласти на власника аптеки штраф.
1800 р. декретом Надвірної канцелярії дозволили функціонування аптек, власником яких міг бути дипломований провізор, але це якщо поблизу більше не було інших аптек. У таких закладах могли виготовляти сиропи, бальзами, таблетки, порошки, пілюлі, еліксири, краплі, свічки та інші препарати.
Під впливом урядового регулювання фармації в Галичині XIX ст., виокремилися такі типи аптек: королівські, військові, публічні (найпоширеніші), окружні (районні), гомеопатичні, домашні, сільські, дрогерії (магазини гігієни).
До речі, традиція використання в назві закладу прийменника «під» походить ще з раннього середньовіччя. Перед входом до аптеки, виставляли зображення, яке було дотичне до назви установи. Цікаво, що одне з таких зображень, на початку 1960-х рр., під час ремонту колишньої аптеки «Під ангелом», що розташована на вулиці Січових Стрільців 26, знайшли прикрасу у вигляді летючого ангела. Згодом цю знахідку передали до музею історія релігії та атеїзму, а потім – до краєзнавчого музею.
Найвідоміші старі аптеки Івано-Франківська
- «Під зіркою» – 4 аптека в Станіславі, яка відкрилася 9 травня 1903 р. фармацевтом Густавом Адамом за вулицею Скарги 3. Нині це аптека № 9 за вулицею Василіянок 3 є найдавнішою зі збережених аптек міста.
- «Під Гігіеєю» – заклад функціонував з 1920-х рр. Цікаво, що аптека отримала назву на честь доньки грецької богині здоров’я Гігіеї, що зображували зі змією, яку годувала з чаші. Власне, на честь цієї покровительки назвали одну з наук – гігієну.
- «Під короною» – почала працювати 20 січня 1938 року в кам’яниці на площі Ринок 11. Цікаво, що вперше в місті власницею аптеки стала жінка. Ядвіга Меус була магістром фармації.
- «Під Матір’ю Божою» – аптека розташовувалася на Голуховського 28 у кам’яниці Вайнгартена. Тепер це вулиця Чорновола. Очевидно, назва закладу вибрана таким чином, щоб приваблювати якнайбільше клієнтів.
Деякі аптеки ставали навіть міськими центрами культури, де, окрім придбання ліків, можна було поспілкуватися з галицькою інтелігенцією та почитати свіжих газет. Наприклад, в аптеці «Під чорним орлом» можна було придбати квитки на різні культурні заходи (вечори музики, театральні вистави).
Цікаво, що в нашому місті народився відомий фармацевт та хімік Теодор Торосевич, який здобув ступінь магістра у Віденському університеті. 1819 р. відкрив у Львові власну аптеку «Під римським імператором Титусом», в якій започаткував одну з найкращих, на той час, лабораторій на західноукраїнських землях. Неможливо не згадати про Любов Білобрам, яка стала першою жінкою Станіславова з вищою фармацевтичною освітою. До того ж вона залишила чимало цінних спогадів про міське життя нашого міста.
1875 р. у нашому місті функціонувало 2 аптеки, власниками яких був А. Байла та Я. Мацура. Станом на 1912 р. – уже було 5 установ, а 1934 р. – 8 аптек. У час німецької окупації, практично всі єврейські фармацевти опинилися в гетто. 1987 р. у місті налічувалося 24 аптеки. На жаль, нині важко порахувати всі медичні установи Івано-Франківська. Попит створює пропозицію, тож наразі фармацевтична галузь є дуже прибутковою.
До речі, зараз студенти Івано-Франківського національного медичного університету долучилися до виготовлення ліків для наших військових. Про це повідомили на сайті фармацевтичного факультету. Виробництво здійснюється на базі навчально-практичного центру «Фармація». Процес створення медикаментів відбувається за керівництвом Любові Грицак, доцентки кафедри хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти. Медики працюють над протигрибковими мазями без консервантів та ліками, які швидко загоюють рани. Отже, ми з вами зуміли прослідкувати історію розвитку аптечної справи в Івано-Франківську. Розвиток фармації залежав від суспільно-політичних та економічних процесів держави. Наразі українські фармацевтичні підприємства й надалі вдосконалюються. Вітчизняні підприємства намагаються зарекомендувати себе якісним виробником.
