Україна – надзвичайно багата на археологічні знахідки. З кожним роком прикарпатські археологи знаходять історичні знахідки різних часів, збираючи розвідувальні археологічні експедиції. Більшість знахідок знайшли у полях селян поблизу Городенківського, Тлумацького та Коломийського районів, де було знайдено уламки давньої кераміки про які ми розповімо нижче. Також серед археологічних розкопок знайдені фрагменти брам, мурів та підземних переходів старовинної Станиславівської фортеці, пише frankivsk-future.com.ua.
Кремнієвий спис ( вік від 10 до 40 тисяч років)
На Франківщині у селі Зелений Яр, що в Калуші , було знайдено кремнієвий спис віком від 10 до 40 тисяч років. Спис знайшов селянин, під час того як викорчував старий пень. Після цього віддав знахідку у краєзнавчий музей
Уламки давньої кераміки
У полях селян поблизу Тлумацького, Коломийського та Городенківського районів було знайдено понад 800 фрагментів уламків різних епох.
На основі цих знахідок було визначено, де і яке було поселення від кам‘яного віку до середньовіччя.
Серед знахідок знайдено давні керамічні та металеві вироби: різноманітні фрагменти кераміки, кахлі, елементи рибальського приладдя та решти свійських тварин.
Поки археологи зняли перший культурний шар, тому невідомо, що ще буде знайдено, якщо продовжити розкопки.
Усі знахідки відмивають від землі, потім шифрують та передають до музеїв.
Мур Станиславівської фортеці
Комунальники Івано-Франківська випадково знайшли ще один старовинний мур Станіславівської фортеці, датований XVII століттям. Перша частина оборонного цегляного муру була знайдена на розі вулиць Новгородської та Бельведерської.
Науковці припускають, що це частина фортечної брами. Так як з самого початку Станіславів визначався як місто-фортеця, де з усіх боків було оточене захисними стінами. Фортецю будували за наказом засновника міста – графа Андрія Потоцького у 1662 році. Фортеця будувалася за останніми, на той час, словом новітньої фортифікаційної науки, де не було середньовічних башт та бійниць у стінах. Як відомо, Станіславів будувався за схемою європейських «ідеальних» міст: центральна домінантна – міська ратуша, а навколо неї периметральна двоповерхова забудова, а далі фортечні мури, земляні вали та рів з водою, який наповнював з Бистриці Солотвинської. Фортеця була настільки сильною, що могла зупинити у 1672 році величезну турецьку армію.
В 1804 році, за наказом імператора, було знесено мури та засипано фортечні рови, а самі вали розбирали до 1870 років.
Підземні ходи під палацом Потоцьких
Під час розкопок було знайдено підземні ходи під палацом Потоцьких, які мають 2 метри 15 сантиметрів ширини та близько 2 метрів висоти. Як розповідають археологи, очевидно, це були підземні переходи на нижню бойову терасу, які використовували захисники фортеці під час облоги міста. Зараз перехід закритий, оскільки поруч із територією колишнього палацу Потоцьких провалилося склепіння.
Крім цього було знайдено тогочасні черпаки та люльки, які курили вояки фортеці.
Фортечні каземати
Впродовж існування фортеці її підземна частина завжди змінювалася , спочатку її оточували земляні вали, після штурму їх перебудовували з використанням новітніх технологій – так і були створені новітні каземати, де зберігали боєприпаси.
Частину фортечних підземель можна оглянути в мистецькій галереї «Бастіон». Такі ж каземати руйнують на території пивзаводу – найдавнішого в місті промислового підприємства, яке було збудовано в 1767 році. Зараз пивзавод зруйнувався, а підземелля стоять занедбані.
На подібних казематах того часу було збудоване кафе «Казка» на вулиці Дністровській, поблизу палацу Потоцьких. Зараз ця територія також занедбана та огорожена зеленим будівельним парканом.
Як відомо, ці підземелля ще було знайдено у 1970-х роках під час будівництва універсаму.
Бруківка з часів існування фортеці
Біля самої брами палацу Потоцьких було знайдено бруківку із часів існування фортеці. Але провести повноцінне дослідження заважає пивзавод та кафе «Казка», територія колишнього палацу перебуває у приватній власності.
Тогочасні канали для водовідведення
Навколо фортеці був водяний рів, а крізь нього проходили каналізаційні виходи для води , яка б іншому випадку збиралася б центрі міста та створювала б озеро. Ці підземні каналізаційні виходи знаходять під «білим домом». Також частину такого колектора було виявлено під час будування будинку на вулиці Мельника. З центрі міста був прокладений ще один канал, який починався від Ратуші та тягнувся до Бистриці Солотвинської.
Арка на території палацу Потоцьких
Зовсім недавно під час поточного ремонту частини огорожі та господарської брами на території Комплексу була знайдено арку, після чого, у рамках освітнього онлайн-лекторію проєкту Citta ideal – Феномен «ідеального» міста було проведено ознайомлювальну екскурсію на території колишнього палацу Потоцьких.
Наразі ремонтні роботи припинені, тому що археологи планують розпочати процедуру археологічних досліджень довкола. Але в першу чергу, за словами керівника КП ПІК «Палац» Володимира Гайдера, потрібно правильно завести це в документальному плані.
На жаль, стара фортеця досі перебуває здебільшого під землею , а на поверхні міста залишилися лише фрагменти фортечного муру. Також більшість підземних знахідок було знову засипано ґрунтом.
На думку дослідників старого Станіславові, підземні ходи та констукція фортеці є найунікальнішою та найцікавішою, оскільки була збудована ще до Станиславівської твердині і саме тут залишилося найбільше складних комунікацій.
За словами завідувача міського відділу охорони культурної спадщини Ігора Панчишина, складається враження, що коли ці об‘єкти приватизували, новим власникам не сказали, що вони зобов‘язані перед культурною спадщиною.
Сподіваємося, що міська рада знайде можливість профінансувати археологічні дослідження, щоб зберегти нашу культурну спадщину та історію нашого міста.
