Болехів – це місто в Івано-Франківській області, яке знаходиться у передгір’ї Карпат. Його історія розпочинається ще дуже давно, близько 14 століття. Попри цікаву історичну складову, місто також приваблює туристів гірськими краєвидами та різними туристичними атракціями. То який він, справжній Болехів? Далі на frankivsk-future.
Місто з довгою історією
Історія Болехова справді дуже цікава. Перші згадки про так звані “болехівські дані” можна знайти у літописах, датованих ще 1371 роком. Вже тоді була інформація, що у цих землях жило троє попів, а отже було й три церкви. А ще млини та лани. Край не був скупим на природні дари, а місцеві жителі любили оброблювати землю. У 15 столітті, у місцевих документах можна було зустріти “Болехів Волоський”, як назву сучасного Болехова. У 1546 році там, на Старій Бані, спорудили перше у своєму роді підприємство. Це була солеварня. Вже у 1603 році Болехів отримав магдебурзьке право. Не оминули місто й війни. Спочатку його одразу декілька разів грабували та руйнували татари. Потім розпочалася Національно-визвольна війна, в якій Болехів брав активну учать. Пізніше, у 18 столітті був опришківський рух. Місто Болехів бачив багато за всю свою історію. У 1772 році він увійшов до складу Австрії.
У 1890 році половиною місцевих жителів були євреї. Тоді розпочалася Перша світова війна. Болехів став учасником запеклих боїв. В 1919 році місто окупували польські війська. Через 10 років до його складу увійшли декілька навколишніх гмін. Тоді місто не було дуже великим, проживало там майже 12 тисяч жителів.
Сучасність
На Заході місто Болехів стало відоме завдяки книзі про європейську громаду американського автора Даніеля Мендельсона. Вона мала назву “Загублені: пошук шести із шести мільйонів”. Там розповідалося про долю місцевих євреїв, адже до Другої світової вони складали половину місцевих мешканців. Під час Голокосту вижило майже 50 людей із трьох тисяч.
Зараз, Болехів – це невелике місто, де є на що подивитися. Туристи часто приїздять туди, щоб подивитися на міську ратушу. Вона збудована ще у 1861 році та є пам’яткою архітектурного значення. А над її входом височіє вежа. Ратуша має характерний годинник одразу із чотирма циферблатами. Щогодини лунає музика, яка й сповіщає місцевих жителів про точний час. Ратуша також є приміщенням міської ради Болехова.
Крім Ратуші, варто глянути також на солеварню. Вона була збудована багато століть назад. Сіль звідси возили славетним соляним шляхом у закордонні країни – Угорщину та Польщу. Прикарпатську сіль справді дуже цінували. Саме вона й була візитівкою міста протягом довгого часу. Цей статус підтримувала соляний завод та, на жаль, зараз будівля занепадає. Але вона варта уваги, адже це невіддільний шматок історії Болехова.
Болехів – не місце куди приїздять натовпи туристів. Втім, він має довгу цікаву історичну складову. Там є на що подивитися і є де погуляти. Тому прогулянка Болеховом – гарний спосіб провести час та дізнатися щось нове про рідний край.
