Традиційні європейські кав’ярні і ресторани із гральними залами з’явилися в Італії у першій половині 17 століття. На той момент із називали просто «будиночком». Італійською це звучить як «казино». Перший такий легальний заклад створили 1638 року у крилі венеційського храму. Заклад називався «Рідотто». До Станіславова казино дійшло тільки через два століття. Зараз такі заклади асоціюються із рулетками, фішами ігровими автоматами і столами. Однак у нашому місті цей заклад виглядав дещо інакше. Де він розташовувався, хто його відвідував та коли припинив існування – пишемо далі на frankivsk-future.com.ua.
Перше казино Станіславова
Гральний бізнес дійшов до Станіславова тільки всередині 19 століття. У 1842 році в середмісті заснували перше «товариство казинове». Таким свідченням діляться місцеві краєзнавці. Заснували гральний заклад три сотні осіб. Вони надали по 12 флоринів внеску до загальної казни. Сучасники передають, що люди ці були заможними. На той момент такі гроші на місяць не міг заробити навіть шкільний вчитель (в той час доволі престижна і високооплачувана професія).
Упродовж кількох років гральний заклад переміщувався по різних адресах. У 1860-х роках казино перебувало на Галицькій, 7. Це був магістратський будинок колишньої гаупвахти. Невдовзі колектив гравців-власників здобув ділянку у середмісті на оголосив про конкурс проєтів для будівництва казино. Участь у ньому взяли 15 інженерів-аріхтекторів. Виграв конкурс Теофіл Вісньовський. Це був уродженець Станіславова, що проживав у Кракові. Власники закладу згодом запросили до проєтів і місцевого інженера Карла Регера. Він повинен був принести у будівництво специфічних рис, що притаманні саме казино, передає «Репортер».
Спорудження казино тривало понад три роки. Бюджет проєкту скаладав 40 тисяч злотих ринських. Урочисте відкриття грального закладу провели наприкінці листопада 1896 року. Цікаво, що місцеве видання «Кур’єр Станіславовський» писав навіть про освячення цього приміщення. Будівля казино розташовувалася за сучасною адресою Незалежності, 12. Зараз у цій будівлі – обласна бібліотека для юнацтва.
Ресторан, бали і Пілсудський
На першому поверсі будівлі розмістили великий ресторан. А від 1910-х років поруч закладу працювала аптека пана Зигмунда Теодоровича. На другому поверсі натомість облаштували великий зал. Його здебільшого використовували для проведення пишних балів. Перед Першою Світовою війною до казино приїжджав майбутній очільник Польщі Юзеф Пілсудський. Преса повідомляла, що у карти грати він не став, натоміть читав історичні лекції. На той момент він був головою польського Стрілецького Союзу.
Газети Станіславова інформували людей про майбутні бали, які мали відбуватися у казино. Більше того – писали, який одяг взяти – карнавальний, національний чи традиційний вечірній. По закінченню балів керівництво казино повідомляло, скільки пар відвідували заклад тієї чи іншої ночі. В перервах між забавами і танцями, відвідувачі грали у карти та в більярд. На той момент традиційних рулеток у казино ще не використовували.
Казино у середмісті могло похвалитися затишною ресторацією. Деякий час нею завідував пан Антон Гергесгаймер. У газети і журнали він подав оголошення про дешеву та смачну кухню, свіже м’ясо та чудове пиво. Заклад запрошував місцевих жителів і до проведення тут вечорниць, весілля та інших масштабних забав. Також, як писала у 1920-х роках газета «Українське життя», заклад запровадив абонементи на смачні обіди та вечері.
«Клуб п’яничок»
Замітки місцевої преси 1902 року інформують, що гральний заклад у середмісті перетворився на «клуб п’яничок». В ньому засідали кілька десятків чоловіків, котрі розпивали алкоголь, бавилися у карти та читали газети. Вибір занять залишав бажати кращого. Відтак керівництво казино зрозуміло, що у закладі треба щось змінювати, адже діяльність не приносила ніякої користі і різноманіття культурі міста.
Голова казино доктор Саганек намагався перетворити заклад у своєрідний «клуб сімейного дозвілля». Однак така ініціатива не надто відгукнулася серед інших управителів та відвідувачів. Втім невдовзі казино таки мінялося. Із часом заклад почав відігравати у житті Станіславова все більшу роль. Окрім алкогольних вечорів, ігор та балів, тут організовували різні культурні заходи, творчі вечори та навіть дитячі свята.
Святий Миколай у казино
Оголошення в газетах Станілавова свідчать про те, що у місцевому казино відбувалися і урочистості до Дня святого Миколая. Так, батьків інформували про те, коли і де буде проведення свята. А також казали їм, що принести подарунки для дітей треба за годину до святкування, зазначивши ім’я дитини на пакунку, інформує «Курс».
Проводили такі свята і для дітей-сиріт, тому місцеві жителі неодноразово приносили подарунки і для чужих діток. Проводили свята для дітлахів у різний час. Так, до поляків Миколай приходив 6 грудня, а до українців – 19. Нерідко українські малюки писали листи до митрополита Шептицького, хоч той у Станіславові уже не жив.
Проведення свята було різним і для дітей різного прошарку місцевого населення. Преса писала про потребу для іграшок біднішим верствам населення. Часто діти бачили на вітринах крамниць та казино яскраві забавки, котрі їхні батьки не могли позволити через скруту. Як приклад такої ситуації, редакція поділилася своїми спостереженнями. В той час як заможна панянка із двома дітьми прогулювалася середмістям з чудовими подарунками, бідні дітлахи не могли відвести погляду від речей на прилавках крамниць.
Преса також писала поради, які саме іграшки краще дарувати своїм діткам і приносити Миколаю у казино для урочистого святкування. У той момент батьки, прагнувши догодити малюках купляли речі, ледь не вдвічі більші за дітей. Баватися ними було неможливо. Проведення свята Миколая для дітей у приміщенні казино виглядає тепер не дивно, а символічно. Зараз у цій будівлі також відбувають заходи для дітей, правда у якості бібліотеки.
Закриття станіславського казино
Своє існування розважальний заклад припинив після вторгнення радянської армії та приходу до влади комуністів. У січні 1940 року у приміщенні, де ще зовсім недавно проводили ігри та бали, облаштували перший радіовузол. Його використовували для приймання і трансляції із львівської залізниці. Від радіовузла сигнал ішов по спеціальних дротових точках.
В період Другої Світової війни, як передає преса і тодішні світлини, на фасаді колишнього казино облаштували дві вивіски: «Партійний кабінет станіславського комітету комуністичної партії більшовиків України» та «Ковбаса». Після війни тут перебував Будинок політосвіти. Він переїхав звідси у 1979 році. Натоміть у колишньому казино облаштували обласний науково-методичний центр та обласну біблотеку для юнацтва. Ці заклади в приміщенні і до наших днів.
Автентичні риси старого Станіславова та згадки про казино можна відчути хіба що у закладі, яке розмістили в кімнатах колишньої аптеки пана Теодоровича. Тут облаштували кав’ярню-цукерню. Заклад реставрував автентичну столярку та облаштував простір, який передає настрій старого Станіславова часів Австрії.
