Вівторок, 19 Березня, 2024

Загадкові місця Франківська

Місто Івано-Франківськ завжди вражав своєю історією, але мало хто знає, що приховує від нас це місто, які таємничі та загадкові місця є у Франківську про які мало хто знає. Закинуті кладовища, поховальні та місця тортур – усе це ви дізнаєтеся у цій статті на frankivsk-future.com.ua.

Цвинтар з вампірами

На вулиці Київській знаходиться цвинтар, який є діючий ще з минулого століття. Перші поховання на ньому датовані на початку 20 століття. Власне загадкову та містичну славу він отримав за часів закриття його радянською владою в середині 70-х років. Існують місцеві легенди, що у ті часи, а саме у 1974 році на цвинтарі знаходили тіла людей з дивними укусами на шиї. Звісно, радянська влада відстоювала позицію, що ніяких вампірів не існує, але чомусь могилу «вампіра» було випалено військовим вогнеметом. Після чого дивні випадки смертей припинилися. 

Так званим відомим героєм цих загадкових легенд якого називали «вампіром» був працівник залізниці, які помер у 1933 році. Зараз там можна побачити клітку.

Кінотеатр на кістках

Андрій Потоцький заснував Єврейський цвинтар та виділив єврейській громаді територію під цвинтар при Тисменицькій дорозі. Саме там було поховано багато поколінь жителів міста.

Згодом у міста з’явилося ще одне кладовище в районі міського озера, а після німецької окупації цинтар зовсім занепав, тому 58 років тому, а саме 2 листопада 1963 року на місці Єврейського кладовища був зведений сьогоднішній кінотеатр «Космос». Відразу у ніч після відкриття там провалилася стеля. За словами людей, це була помста померлих. Плити Єврейського цвинтаря можна побачити у різноманітних місцях міста – з них робили пам‘ятник чекістам на Валах, бордюри на вулиці Короля Данила. Крім цього, їхні залишки ще досі можна побачити за кінотеатром «Космос».

Відьмова гора

Про цей пагорб ходить багато загадкових легенд, історія виникнення оповита ще більшими таємницями. За однією із версій легенд, саме тут проводилися відьмові та сатаністські обряди. Тому цю гору називають «відьмова гора».

Нещодавно це містичне місце дало про себе знати, так як саме біля цією гори чоловік вбив свою жінку, після чого і сам вкоротив собі віку.

Достеменної інформації про виникнення цього пагорбу і досі немає. Лише відомо, що він виникі за часи Австро-Угорщини. Начебто, тоді не було високих будівель, тому його було зроблено як оглядовий майданчик. Але з неї було видно лише декілька околиць.

За іншою версією, її зробили поляки в 1869 році на честь Люблінської унії.

Площа смерті

Територію міської ратуші, а саме центральну площу Ринок віддавна називають проклятою, адже раніше тут відбувалися публічні страти. У ратуші знаходилася в‘язниця, де було закатовано тясячі людей. 

Суд карав на смерть карпатських опришків, що перебували у підземеллях ратуші, а перед тим — у будинку на вулиці Старозамковій. Остання прилюдна розправа відбулася 25 квітня 1754 року: на площі Ринок був страчений сподвижник і наступник Олекси Довбуша — Василь Баюрак. Передсмертним проханням приреченого було пограти на гуцульській сопілці. Страта була дуже жорстокою, оскільки після того як людей четвертували, їхні частини тіла повинні були розвісити на шибениці в полі, а потім закопати у землю. І з тих часів ратуші фатально не щастить , так як її доводилося реставрувати чотири рази.

Тунель до Галича

Таємничий тунель, який за легендами веде до Галича, знаходиться між двома будівлями: Національним медичним університетом Івано-Франківська та колишнього «Пасажу». Тунель було знайдено під час ремонтних робіт. Багато хто вважає, що цей підземний хід був сполучною частиною фортеці-міста. Про цей тунель навіть існує легенда: начебто він веде до Галицького замку. Але підтверджень цього не було. До слова, існує також версія, що підвали лівого крила міської ратуші якраз і є початком містичних підземних ходів, що ведуть до Галича – колишньої столиці Галицько-Волинського князівства. Історики також припускають, що підземні ходи були й від села Вільшаниці до Галича – ними свого часу міг користуватися князь Данило Галицький.

Усипальня Потоцьких

Костел Непорочного зачаття Діви Марії, зараз – Музей мистецтв Прикарпаття вважається найстарішою будівлею міста. У 1751 році в костелі відбувся помпезний похорон Юзефа Потоцького (молодшого сина засновника міста Анджея Потоцького), який керував містом після смерті батька. Так, колегіата була не лише сакральною спорудою, а й сімейною усипальницею Потоцьких. Вхід у крипту із захороненнями розташовувався перед вівтарною частиною. Як було досліджено, у підземеллях костелу є три крипти — центральна, західна та східна. Потоцьких ховали у центральній.

Сімейна усипальня була непорушною до 1965 року, поки приміщення костелу не передали геологічному музею інституту нафти і газу. Під час ремонту будівлі саркофаги було зруйновано, кістки передали в медичний інститут як наочне приладдя. Серед кісток був і череп Станіслава Потоцького зі слідом від удару турецької шаблі. Іншу частину кісток таємно поховали на міському кладовищі. До сьогодні не відомо, де саме були поховані рештки родини Потоцьких.

Ліцей №5

Івано-Франківський ліцей № 5 з поглибленим вивченням німецької мови, яка знаходиться на вулиці Івана Франка, має страшну історію, а саме історію виникнення самої будівлі. 

У 1939-1941 рр. тут діяло управління НКВС, яке перетворило ці роки у жахливі часи. Саме там було знайдено трупи молодих хлопців, яких було жостоко закатовано, а на спині був вирізаний тризуб. Також там було вбито відомого прикарпатського вченого та громадського діяча – Василя Пашницького, який був директором Наукової бібліотеки імені І. Франка. Пізніше там була розташована міліція, а в 1960-х роках відкрився навчальний заклад.

Дерево щастя

На вулиці Незалежності (Стометрівці) можна побачити відоме сталеве дерево, де завжди фотографуються туристи чи містяни, але мало хто знає, чому саме на цьому місці знаходиться сталеве дерево, а всюди ростуть молоді клени.

За історією , працівники зеленого господарства, які займаються впорядкуванням центральної частини Івано-Франківська, помітили що існує одне місце, де дерево принципово не приживається. Щовесни вони висаджували молоденький клен, і до осені той успішно всихав. Тому у 2009 році місцеві ковалі зробили подарунок до Дня міста – сталеве дерево, де воно відразу прийнялося. Люди кажуть, що якщо погойдатися на гойдалці та потерти металеве яблуко загадане бажання обов‘язково здійсниться.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.