У цифрову епоху, де додатки для здоров’я, доставки та навігації оновлюються щодня, зовсім не часто трапляється проєкт, що народжується не в офісі стартапу, а на гірській стежці. Саме такою є історія Романа Гелемб’юка — програміста з Івано-Франківська, який, не будучи частиною команди, корпорації чи грантової програми, створив повноцінну цифрову екосистему для пішохідного туризму Карпатами, пише frankivsk-future.com.ua.
Роман — досвідчений backend-розробник, який понад 18 років працює у сфері вебпрограмування, переважно з мовою PHP. Його професійний шлях охоплює побудову складних CRM-систем, оптимізацію серверних процесів і роботу з базами даних великого навантаження. Він — не аматор, який навчився на курсах, а сформований спеціаліст, який звик мислити у категоріях стабільності, безпеки й масштабування. Саме такий тип інженерного мислення він переніс у власну туристичну ініціативу, почавши з невеликої особистої ідеї і завершивши повноцінним застосунком з офлайн-картами, навігацією, модулями доповненої реальності та відкритою базою користувацьких даних.
Коріння, що веде в гори
Дитинство Романа минуло у селі Яблуниця — гірському куточку Прикарпаття, звідки відкриваються види на відомі вершини — Говерлу, Петрос і Хом’як. Ці краєвиди, що з дитинства формували емоційний зв’язок із природою, стали основою подальшої любові до гір. Навіть переїхавши до міста, розробник регулярно повертався у Карпати, здійснюючи кілька пішохідних походів щороку. Подорожі відбувалися переважно в компанії одного-двох друзів або наодинці, і хоч вони не мали спортивного характеру, учасники долали великі відстані, не зупиняючись надовго.
Від браку джерел — до цифрового рішення
Під час планування походів однією з найважливіших логістичних задач виявилося позначення водойм. Джерела не завжди були позначені на картах, або ж виявлялися пересохлими. Це змушувало шукати способи точніше прогнозувати наявність води на маршрутах. Поштовхом до створення власного застосунку стало усвідомлення, що бракує інтерактивної платформи, де б накопичувалась і оновлювалась інформація про джерела — їхнє розташування, доступність у різні сезони, відгуки користувачів.
Ідея розрослася: окрім джерел, почали збиратися дані про колиби, місця для привалів, вершини, озера, полонини, цікаві природні й історичні локації, маршрути, населені пункти та рятувальні служби. Так виникла концепція цілісного туристичного цифрового гіда по Карпатах.
Вебпортал як база екосистеми
Першим етапом реалізації став запуск вебпорталу з однойменною назвою — «В похід Карпатами». Він функціонує як онлайн-база даних для туристів, у якій представлено каталог природних та інфраструктурних об’єктів у Карпатах. Кожен користувач має змогу доповнювати наявну інформацію: залишати коментарі, додавати фотографії, оновлювати статус об’єктів.
Окремий розділ присвячено населеним пунктам — не лише як логістичним орієнтирам, а й як частині місцевого туризму, адже села і містечка Карпат мають великий потенціал для мандрівників.
Ще одним важливим блоком є каталог маршрутів. Інформація про них, яка раніше була розпорошена по різних платформах і форумах, систематизована та інтегрована з усіма іншими даними, щоб користувачі могли отримати повну картину маршруту, включно з усім, що є по дорозі.
Технічна архітектура проєкту
Розробка вебпорталу базується на класичному технологічному стеку LAMP (Linux, Apache, MySQL, PHP). Такий вибір забезпечив стабільність і водночас гнучкість для масштабування. Backend-частина — зона професійної компетенції Романа, що дало змогу уникнути зовнішньої технічної залежності та повністю контролювати хід розробки.
Перший мобільний застосунок: шлях через бар’єри
Наступним кроком став мобільний додаток для Android. Хоча раніше розробник не мав досвіду в мобільній розробці, він вирішив опанувати її самостійно. Цей перехід виявився непростим: старий ноутбук не справлявся з Android Studio, довелося модернізувати техніку — встановити SSD-диск, збільшити оперативну пам’ять. Для написання коду обрано мову Kotlin, яка показала себе зручною та гнучкою.
На момент запуску перша версія застосунку вже містила низку критично важливих функцій:
- автономна робота без інтернету;
- базова GPS-навігація з підтримкою офлайн-карт;
- перегляд маршрутів і можливість слідування ними;
- пошук джерел, колиб та інших об’єктів;
- локальна база даних місць і населених пунктів;
- додавання нових об’єктів та коментарів користувачами;
- інноваційна функція визначення гірських вершин у полі зору камери.
Математика, що «бачить» гори
Найскладнішою в реалізації стала функція під назвою «Що то за гора?». Вона дозволяє, за допомогою камери смартфона, отримати інформацію про вершини, які перебувають перед користувачем. У основі інструменту лежать не алгоритми комп’ютерного зору, а математичні розрахунки: координати пристрою, положення в просторі, обчислення очікуваної видимості гір. Через низьку точність сенсорів мобільних пристроїв відображення міток постійно зміщується, тому була додана функція ручного коригування на екрані.
Ще одним викликом стало питання перекриття — застосунок не бачить, які гори закриті іншими. Щоб точно визначити видимість, потрібно використовувати 3D-модель рельєфу — функціональність, що наразі є надто складною для імплементації у самостійно створеному проєкті.
Виклики інтерфейсу
Попри технічну потужність, проєкт має певні обмеження в дизайні. Через відсутність досвіду в UI/UX розробці, графічний інтерфейс як сайту, так і мобільного додатку залишається базовим. Це не применшує функціональності, але потребує подальшої роботи для поліпшення користувацького досвіду.
Майбутнє: рятувальники, трекінг, карта покриття
Серед запланованих напрямів розвитку проєкту — налагодження співпраці з рятувальними службами. Завдяки мобільному застосунку можлива реєстрація груп у походи, моніторинг їхнього переміщення (за згодою), надсилання SOS-сигналів, створення панелі для чергових рятувальників.
Також планується впровадження функції онлайн-трекінгу з можливістю поділитися покликанням з близькими, які в режимі реального часу бачитимуть маршрут і поточне місце перебування туриста.
Ще одним амбітним задумом є карта інтернет-покриття Карпат, створена на основі даних, що надходитимуть від пристроїв користувачів у фоновому режимі. Це дозволить отримати максимально точну інформацію про мобільний зв’язок у гірській місцевості.
У довгострокових планах — гейміфікація: інтерактивні квести, створення міфологічних персонажів, як-от чугайстри або карпатські духи, яких можна буде «ловити» в певних локаціях, подібно до Pokemon Go.
Нове слово в туристичній культурі Карпат
«В похід Карпатами» — це не просто технічний застосунок. Це історія про поєднання особистого досвіду з цифровими можливостями. Проєкт, створений без фінансування, великих команд чи зовнішніх партнерів, демонструє, як одна людина може змінити туристичну культуру, зробити її безпечнішою, доступнішою й цікавішою.
У час, коли діджиталізація стає глобальним процесом, ініціативи, як-от створений застосунок, показують, що навіть локальні проєкти можуть мати величезне значення, якщо за ними стоїть актуальність, щирість, ідея і справжнє розуміння потреб користувача.
