Субота, 19 Червня, 2021

В Івано-Франківську тимчасово змінили маршрут одного комунального автобуса

Вчора, десятого листопада, в Івано-Франківську під час засідання виконавчого комітету прийняли рішення про те, щоб тимчасово змінити один з комунальних маршрутів у...

Найкоротша і найдовша: про франківські вулиці Труша і Коновальця

В Івано-Франківську, як і в інших містах України, є вулиці різної довжини. Різниця в довжині деяких вулиць зовсім незначна, а в деяких...

Одна з найкрасивіших і найстаріших в Івано-Франківську: історія вулиці Шевченка

Вулиця Шевченка є однією з найдавніших, найкомфортніших і найкрасивіших вулиць Івано-Франківська. Вона знаходиться в центральній частині міста, неподалік Вічевого майдану та міського...

Історія залізничного вокзалу Івано-Франківська

Залізничний вокзал міста Станіславова був частиною Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці, яка існувала за часів Австро-Угорської імперії. Загальна довжина цієї залізниці складала приблизно 580 кілометрів....

Популярний громадський транспорт: коротка історія франківських тролейбусів

Тролейбус – це один із видів громадського транспорту, обладнаний одним або декількома електродвигунами та отримує живлення безпосередньо від зовнішнього джерела за допомогою...

Свій Чорнобиль на Прикарпатті: як сьогодні виглядає колишня військова частина

У селі Міжгір’я, що в Богородчанському районі Івано-Франківської області, починається дорога, яка веде до колишньої військової частини. Вузька стежка бере свій початок під одною горою, вона тягнеться прямо по крутому схилу. Пройшовши цією доріжкою, можна натрапити на паркан, який колись чітко відділяв колишню військову частину, інформує «frankivsk-future» з посиланням на «Місто».

Раніше ціла територія колишньої частини оперативного реагування була повністю обгороджена великими плитами. Проте сьогодні на цьому місті залишилися лише кілька плит, які повідомляють людей про те, що колись заходити стороннім сюди категорично заборонялося.

Чим слугувала військова частина на Богородчанщині?

Саме ця військова частина забезпечувала радіозв’язок СРСР із країнами Варшавського договору. Мова йде про Албанію, Чехословаччину, Румунію, Польщу, Болгарію, Угорщину та НДР. А як працював такий радіозв’язок? Із Москви по кабелю до військової частини надходив кодований сигнал, тут його обробляли і за допомогою радіоефіру сигнал пересилали до кожної країни, яка належала до організації Варшавського договору. Якщо якійсь із цих країн загрожувала військова агресія, інші учасники організації зобов’язалися якнайшвидше прийти їй на допомогу.

Занедбані гаражі

Зайшовши на територію частини, одразу у вічі впадають величезні закинуті гаражі, яких роками вже ніхто не використовує. Саме через це споруди виглядають моторошно. Заклад просто обріс деревами і мохом. Тут не залишилось нічого окрім холодного бетону. Навіть від громіздких дверей можна побачити тільки місце, де колись вони стояли, ну і слід від автогену. Відомо, що на початку 2000-х років люди вирішили розрізати ним великі металеві двері і винести їх звідти по частинах. Частина оперативного реагування мала по декілька входів з обидвох сторін. Тут була гарна заасфальтована дорога і невеличкі стежки, що вели до казарм – місць, де жили військові.

Бункер нагадує печеру, якою вже давно ніхто не користується

Бункер знаходився трохи вище. Але зараз це місце більше схоже на печеру, яка має чотири входи. Проте з кожним роком воно дедалі псується. Якщо добре придивитися, то можна побачити, що під земляним насипом знаходяться вентиляційні шахти та основи від вентиляційних вишок. Раніше довжина кожної з цих вишок становила тридцять метрів, але їх уже давно зрізали і розтягнули. А під основами вентиляційних вишок можна побачити отвори каналів, через які проходили кабелі, що їх провели з глибин бази.

Що можна побачити на першому поверсі?

Сьогодні будівля вважається аварійною, адже роками за нею ніхто не дбає. Оскільки там немає дверей, зайти в середину можна безперешкодно.

Спочатку приміщення неабияк лякає своїм виглядом. Але чого бажати від закинутої споруди? Біля входу де-не-де розкидані старі документи. Очевидно, комусь кортіло їх звідти винести. Всі вони датовані і підписані військовослужбовцями. Деякі збереглися ще з 1983-го року. Без доброго ліхтаря іти коридорами далі практично неможливо, а то й небезпечно. У приміщені дуже багато поворотів, кімнати і розвилки та немає вікон. Тут можна легко заблукати.

Всередині, на нульовому поверсі колишньої військової частини одразу помітно, що люди забрали зі споруди усе, що тільки можна звідти винести: меблі, металеві предмети і навіть довжелезну проводку. Мобільний зв’язок у цьому місці зовсім не ловить. Але не так давно, приблизно десять років тому, тут ще зберігалися великі резервуари для води і палива, частини системи вентиляції і якась техніка.

А на деяких стінах споруди видніються надписи, де вказано вольтаж або місце виходів. У двох кімнатах є сліди від гіпсової звукоізоляції, яку встановлювали ще при будівництві частини.

Нижні поверхи. Про що розповідають місцеві?

Тут навіть сходи розібрали. Тому без драбини чи подібного спорядження спуститися до підземного приміщення неможливо. Але якщо глянути зверху, то можна внизу воду побачити. Хоча місцеві розповідають, що військова частина має аж чотири нижні поверхи. Такі висновки можна зробити, якщо глянути на настінні надписи. Кажуть, що у цих приміщеннях можна було пересидіти хімічну атаку чи навіть ядерний вибух.

Бувалі люди говорять, що нижні поверхи затопили, тому що звідти не змогли витягнути цінну техніку чи генератори, після того, як військову частину розформували.

Як сьогодні виглядає житловий корпус?

До казарм, де колись жили солдати, можна дійти за двадцять хвилин, якщо рухатися від головної споруди. Але тепер від них залишились лише руїни, що обросли деревами та мохом. Раніше тут знаходився не тільки житловий корпус, але й склади, гаражі, КПП і баня.

Казарми залишились без даху. Тут всього три поверхи. В правому крилі будівлі колись знаходився спортзал. Всередині по суті немає нічого цікавого, кімнати завалені цеглою, усе промокло через опади і гниє. Можна сказати, що навіть в Івано-Франківській області є так звана частинка Чорнобиля. Адже колишня частина оперативного реагування повністю закинута, і найближчим часом ніхто не планує нею зайнятися. Але на стінах є багато надписів, які вочевидь залишали люди, котрі сюди приходили.

«В період розпаду, приблизно з 2003 року, спочатку частина була ще діюча. Військові стояли на КПП з собаками та не пропускали сторонніх. З часом ситуація з охороною погіршувалася і люди почали по трохи все розкрадати, різати. Там було дуже багато чорного і кольорового металу. На початку все було “по трошки”, але через декілька років люди тягнули уже все, що могли», – розповів місцевий житель Сергій Підгурський.

Довго не простоїть

На місці, де колись стояла велика військова частина, залишилися лише руїни. Та людей приваблюють і залишки від колишньої частини оперативного реагування. Тому сюди часто навідуються туристи і сталкери. Чи довго ще простоять ці руїни – точно не відомо. Але вологий клімат, вітер і періодичні опади можуть значно зруйнувати те, що сьогодні залишилося від споруди.

Latest Posts

Найкоротша і найдовша: про франківські вулиці Труша і Коновальця

В Івано-Франківську, як і в інших містах України, є вулиці різної довжини. Різниця в довжині деяких вулиць зовсім незначна, а в деяких...

Одна з найкрасивіших і найстаріших в Івано-Франківську: історія вулиці Шевченка

Вулиця Шевченка є однією з найдавніших, найкомфортніших і найкрасивіших вулиць Івано-Франківська. Вона знаходиться в центральній частині міста, неподалік Вічевого майдану та міського...

Історія залізничного вокзалу Івано-Франківська

Залізничний вокзал міста Станіславова був частиною Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці, яка існувала за часів Австро-Угорської імперії. Загальна довжина цієї залізниці складала приблизно 580 кілометрів....

Популярний громадський транспорт: коротка історія франківських тролейбусів

Тролейбус – це один із видів громадського транспорту, обладнаний одним або декількома електродвигунами та отримує живлення безпосередньо від зовнішнього джерела за допомогою...

Одну з вулиць Івано-Франківська назвали іменем відомого українського композитора

В Івано-Франківську одну з новостворених вулиць назвали в честь відомого українського композитора Мирослава Скорика. Про це у спільноті «Архітектура...