У світі, де медицина дедалі активніше поєднується з високими технологіями, Прикарпаття демонструє приклад того, як інновації стають рутинною частиною боротьби за життя. Івано-Франківський обласний центр інфекційних захворювань став не лише одним із перших медзакладів в Україні, де впровадили штучний інтелект для діагностики туберкульозу, а й справжнім майданчиком для перевірки ефективності новітніх технологій на практиці, пише frankivsk-future.com.ua.
Рік роботи — реальні результати
У 2024 році в Центрі інфекційних захворювань встановили систему штучного інтелекту, яка аналізує рентгенівські знімки грудної клітки. Рік потому результати говорять самі за себе: з 1214 обстежених пацієнтів туберкульоз уперше діагностовано в 644 осіб. Для порівняння: ще донедавна на такі показники вдавалося вийти лише за рахунок тривалих лабораторних аналізів і клінічних підозр, коли хвороба вже прогресувала.
Використання штучного інтелекту не лише прискорило діагностику — воно повернуло контроль над ситуацією. Бо в умовах, коли туберкульоз нерідко маскується під застуду чи бронхіт, швидке й точне виявлення патології є критичним.
Як працює система
Система штучного інтелекту, яку застосовують у фтизіопульмонологічних закладах, зокрема в Івано-Франківському центрі інфекційних захворювань, — це не просто програма, а складний багаторівневий алгоритм глибокого навчання, здатний аналізувати цифрові зображення з точністю, що наближається до діагностичного рівня досвідченого лікаря.
Суть роботи системи — у здатності швидко обробити візуальну інформацію, знайти відхилення від норми та вказати на підозрілі ділянки. Алгоритм не замінює лікаря, але допомагає йому уникнути помилок, пропусків і зекономити час. Особливо це актуально у сфері боротьби з туберкульозом, де рання діагностика — ключ до одужання.
Процес роботи умовно поділяється на кілька ключових етапів:
- Оцифрування та передача знімка
Рентген-знімок грудної клітки завантажується до медичної інформаційної системи (наприклад, PACS — Picture Archiving and Communication System), яка зберігає і передає зображення. У випадку мобільних рентген-апаратів знімок потрапляє в хмарне середовище через захищене з’єднання. - Аналіз за допомогою алгоритмів машинного навчання
ШІ ідентифікує анатомічні структури (легені, серце, ребра, діафрагму), порівнює їхню форму, щільність, симетрію та текстуру із мільйонами зразків у своїй базі. Потім оцінює, чи є аномалії: затемнення, фіброзні зміни, каверни, інфільтрати тощо. Середній час обробки одного знімка становить лише 37,5 секунд. - Візуалізація результатів
Результати обробки зображення ШІ відображає як теплову карту — кольорові ділянки, які вказують на зони потенційного патологічного процесу. Наприклад, жовто-червоні ділянки свідчать про підозру на туберкульозні ураження. - Генерація попереднього висновку
Алгоритм формує короткий опис: імовірність туберкульозу: висока / середня / низька, вказуючи зони ураження. Лікар-рентгенолог переглядає це, проводить верифікацію, за потреби коригує та виносить остаточне рішення. - Архівування та зв’язок з клінічними даними
Система зберігає висновок у медичній базі, де його можуть переглянути фтизіатри, терапевти або сімейні лікарі, які продовжують діагностику та лікування. У перспективі такі системи можуть бути пов’язані з електронними медичними картками пацієнтів (eHealth).
Завдяки технології лікарі змогли звільнити більше 240 годин часу, який раніше витрачали на рутинну обробку знімків. Цей час тепер іде на консультації, аналіз складних випадків і безпосередню взаємодію з пацієнтами.
Переваги використання ШІ
Сучасний ШІ дозволяє за лічені хвилини обробити знімки, які раніше доводилося чекати тижнями. Така автоматизація критично важлива не лише для окремих пацієнтів, а й для всієї системи охорони здоров’я.
За словами головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, застосування ШІ у виявленні захворювань грудної клітки має значні переваги:
- Раннє виявлення навіть найменших змін
Алгоритми фіксують патологічні ділянки ще до появи симптомів. Це дає шанс зупинити хворобу на старті — ще до того, як вона почне прогресувати або становити загрозу для інших.
- Пріоритетність екстрених випадків
ШІ виділяє знімки з високою імовірністю патології. В умовах навантаження це дозволяє лікарям одразу звертати увагу на найбільш тривожні випадки, не втрачаючи часу.
- Зменшення навантаження на лікарів
Коли один лікар переглядає десятки знімків щодня, виснаження — неминуче. ШІ бере на себе перший рівень аналізу, дозволяючи фахівцю зосередитися на складних рішеннях.
- Шанс для віддалених громад
За допомогою портативних рентгенів і підключеного ШІ мобільні бригади можуть працювати в найвіддаленіших куточках області. Дані передаються в реальному часі, що дозволяє оперативно реагувати й одразу призначати дообстеження або лікування.
- Контроль і точність у період невизначеності
Під час війни медична система працює з великим навантаженням. У таких умовах швидкий, точний, стабільний інструмент, який не потребує вихідного дня — незамінний.
- Високий рівень узгодженості
Дослідження в Україні показали, що точність ШІ у виявленні туберкульозу становить понад 92%. А це значить, що технологія не просто допоміжна — вона вже на рівні висококваліфікованого діагноста.
ШІ виходить за межі кабінетів: допомога у громадах
Технологія застосовується не лише в стінах лікарні. Її інтегровано в портативні рентген-апарати, з якими мобільні медичні бригади виїжджають у найвіддаленіші громади області. Там, де раніше на знімок треба було чекати тижнями, а діагноз ставився за запізнілими симптомами, тепер усе відбувається за лічені хвилини.
Мобільні групи медиків із використанням ШІ за 2024 рік виявили туберкульоз у 145 людей. Ці дані вражають — не лише через цифри, а через зміну самої логіки надання медичної допомоги. Тепер лікар і технологія ідуть до пацієнта, а не навпаки.
Франківськ серед піонерів: чому це важливо для всієї країни
Івано-Франківський досвід уже вивчають інші регіони. На сьогодні дев’ять фтизіопульмонологічних центрів в Україні працюють з системами ШІ, ще п’ять готуються до запуску. Центр громадського здоров’я та Міністерство охорони здоров’я координують програму, яка фінансується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін під час візиту до Франківська зазначив: «Ми маємо приклад якісного впровадження нових технологій у звичайну клінічну практику. Це не пілотний проєкт, а частина національної стратегії».
Світовий контекст: Франківськ на карті інновацій
Системи штучного інтелекту для аналізу рентгенів активно застосовуються в більше 40 країнах. В Індії їх інтегрували у державні клініки, у Бангладеші — для обстеження працівників ткацьких фабрик, у Південній Африці — для масового скринінгу у вразливих спільнотах. США, Великобританія, Канада — усі провідні системи охорони здоров’я вже активно залучають ШІ до діагностики онкології, туберкульозу, пневмоній.
Україна не просто приєдналася до цього процесу — вона робить це в умовах війни, економічних труднощів і викликів у медицині. І саме тому досвід Франківщини особливо цінний: він показує, що інновації — не розкіш, а потреба.
Що далі?
У 2025 році в Україні запланована закупівля нових систем, навчання медичних працівників і глибша інтеграція ШІ в медичні цифрові платформи. Франківськ і надалі залишатиметься одним з центрів впровадження нових рішень, які можуть змінити ситуацію не лише на локальному, а й на національному рівні.
У час, коли туберкульоз усе ще щороку забирає тисячі життів у світі, Івано-Франківськ обирає шлях технологічного прориву. У місті, яке колись асоціювали з нафтогазовою промисловістю, тепер народжується медична інновація національного значення.
Історія ШІ у Франківському центрі інфекційних захворювань — це про майбутнє, яке вже настало. Це про силу науки, медичної відповідальності та людського співчуття. І якщо медицина ХХ століття перемагала хвороби завдяки інструментам, то медицина ХХІ століття — завдяки технологіям, які бачать більше, швидше й точніше.
