Четвер, 23 Вересня, 2021

Зруйновані і знесені: пам’ятники, які раніше стояли в Івано-Франківську

Сьогодні в Івано-Франківську встановлено безліч пам’ятників. Деякі з них мають цікаву історію, деякі зберігають пам’ять про визначних діячів, які багато зробили для міста чи України, а інші можуть здаватися дивними і навіть кумедними. Більшість пам’ятників, які стоять сьогодні у місті, встановили в радянські часи, на початку 2000-х років, або відносно недавно. Проте наше місто тривалий час прикрашали й більш давніші пам’ятники. Щоправда ці об’єкти не збереглися до нашого часу через те, що вони були зруйновані або їх примусово знесли. І хоча вони нині не стоять у місті, пам’ять про них збереглася. Про сім таких пам’ятників читайте далі на «frankivsk-future».

Пам’ятник цісарю Францу Йосифу I

Пам’ятник цісарю Францу Йосифу І встановили в Станиславові у 1838-му році. Він стояв на площі Францішка – місце, яке сьогодні відоме як майдан Шептицького. Цей пам’ятник можна вважати одним з найдавніших у місті. Він простояв 81 рік. У 1919-му році один польський військовий комендант видав наказ про те, щоб знести монумент австрійському імператору в Станиславові. Його наказ був виконаний. А постамент, на якому стояла фігура Франца І, знесли лише у 1928-му році.

До речі, сьогодні на майдані Шептицького можна побачити схожу статую в людський ріст. Вона стоїть при вході до готелю «Франц». Пам’ятник присвячений тому ж самому Францу Йосифу І. Його встановили власники готелю. Виглядає так, наче сам імператор запрошує гостей міста зупинитися у закладі.

Пам’ятник «Грюнвальдська скала»

У 1910-му році відзначали 500-ліття Грюндвальської битви, яка відбулася влітку 1410-го року під час «Великої війни». Відтак з нагоди великої річниці в Станиславові у парку цісарівни Елізабети (нині парк ім. Тараса Шевченка) встановили пам’ятник «Грюнвальдська скала». Монумент був виконаний у вигляді високої колони (скали), на якій стояла фігура орла з розпростертими крилами (який, як відомо, зображений на гербі польської держави). Пам’ятник «Грюнвальдська скала» був дуже високим – 6 метрів у довжину. Але під час Другої світової війни, у 1941-му році, німецькі війська серйозно пошкодили пам’ятник. Тому його довелось знести.

Макет ракети біля церкви

У 1972-му році в Івано-Франківську в середині вірменського костелу відкрили музей історії релігії та атеїзму. Трохи пізніше на площі перед музеєм встановили статую ракети, яка стала символом «одвічного прагнення людства до знань, до світла, до щастя». Точна дата встановлення цього пам’ятника невідома. Жителі міста висували різні версії щодо нової статуї. Хтось навіть казав, що це справжній ракетний модуль, який раніше використовували космонавти. Але насправді це був звичайнісінький макет, який виготовили під замовлення на локомотивному заводі. На початку 1990-х років вірменський костел повернули віруючим, а ракету, яка стояла на площі перед приміщенням колишнього музею, відвезли на один з промислових підприємств.

Пам’ятник Леніну

Великий монумент, присвячений Володимиру Леніну, в Івано-Франківську встановили у 1975-му році. Його загальна висота становила 11 метрів. Це був найбільший пам’ятник Леніну в області. Він простояв у місті лише 15 років. У 1990-му році пам’ятник демонтували. Через п’ять років на цьому ж місці встановили монумент Івану Франку, який по сьогодні стоїть в обласному центрі Прикарпаття.

Пам’ятник танку Т-34

Спочатку пам’ятник «Танк Т-34» встановили в мікрорайоні Пасічна у 1965-му році. Він стояв в середині кільця траси на Калуш і Львів. Той старенький «Танк Т-34» стояв на прямокутному постаменті. Трохи пізніше з’ясували, що танкісти наступали з південного боку (там, де Опришівці), а в напрямку Калуша відступали німецькі війська. Тому цей пам’ятник вирішили перенести в іншу частину міста. Постамент, на якому стояв танк, підірвали пізно вночі. Дехто розповідав, що тоді від сильного вибуху навіть потріскали вікна у сусідніх будинках.

Друге відкриття пам’ятника відбулося на Сталінградській площі (нині Європейська) у 1978-му році. Тут «Танк Т-34» поставили на постамент у формі паралелепіпеда. На борту танка був номер «100», а на стволі виднілися сім зірочок, які вказували на кількість зруйнованих танків ворога. Пам’ятник простояв недовго. На початку 90-х пам’ятник вночі демонтували. А на наступний ранок на постаменті, де стояв танк, було написано червоною фарбою такі слова: «Вандали — поверніть історію!». Згодом знесли і постамент.

Пам’ятник чотирьом братам

Пам’ятник братам Майданським, які брали активну участь у партійній діяльності в часи СРСР, і загинули під час війни, встановили у 1979-му році. Відкриття пам’ятника відбулося в день, коли відзначали 40-річчя возз’єднання (23 вересня).

Пам’ятник мав вигляд чотирьох залізобетонних пілонів, на кожному з яких були барельєфи братів Майданських. На одному з пілонів містився напис:

«Брати Майданські борці за владу Рад на Прикарпатті, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної Війни».

Відомо, що п’ятий, наймолодший з усіх братів, Михайло також був на війні, але звідти він повернувся живим. Тому для нього барельєф не зробили. А наприкінці 1980-х років поруч з пам’ятником братам Майданським встановили невелику скульптуру їхньої згорьованої матері. Пам’ятник остаточно вирішили знести у 1993-му році. Однією з основних причин для демонтування пам’ятника став знак зірки на кашкеті Дмитра Майданського.

Пам’ятник літаку

Пам’ятник радянському винищувачу МіГ-15УТІ в Івано-Франківську встановили у 80-ті роки минулого століття. Саме на такому літаку розбився Юрій Гагарін. Пам’ятник стояв на кільці біля села Крихівці. Його не планували зносити, але на початку 1990-х сильний штормовий вітер зірвав частину обшивки каркаса літака. Єдиним, що тримало пам’ятник, були опори. Ніхто так і не взявся за відновлення літака. Однієї ночі його викрали. Розповідають, що пам’ятник розпиляли і здали на брухт.

Звичайно, це далеко не всі пам’ятники, які раніше стояли в Івано-Франківську. Цей список можна ще продовжувати. Дехто з людей погоджується з думкою про те, що з часом потрібно демонтувати старі пам’ятники, а на їх місце ставити нові, які мають важливіше значення для міста. Все ж є й ті, хто вважає, що кожен монумент – це історія, яку потрібно берегти і розповідати про неї іншим.

Latest Posts