У Калуші, що на Прикарпатті, знайшли історичні знахідки з XVII – початку XX ст. Віднайшов їх краєзнавець Василя Фіцак.
Знайдені предмети представили громадкості в краєзнавчому музеї Калущини, де, зокрема можна побачити кераміку XVII-початку XX cт., предмети поливаного, глиняного посуду, а також аптечне скло та речі з часів Першої світової війни, інформує Frankivsk-future з посиланням на “Вікна”.
Більшість з цих знахідок розшукали в Середмісті – це історична частина Калуша. А допомагав Василю Фіцаку теж краєзнавець, волонтер Олександр Коваль.
За словами Василя Фіцака, історією поховань на Височанці він зацікавився з 2016 року. Тоді й почав досліджувати її. До слова, свого часу внаслідок зіткнення Російської та Австро-Угорської імперій, Галичина (зокрема,й Калуш) стала однією із площадок, де тривали смертельні бої.
«Я поставив собі за мету ідентифікувати записи і приналежність вояків до армії та формування», – підкреслив краєзнавець.
Так із 725 могил з хрестами, вдалось ідентифікувати лише 289 з них.
«Я виявив, що серед них були 43 вояків австро-угорської імперії, 101− з німецької, 88 – з російської , ще 436 осіб – поки невідомі».
Негативний відбиток в процесі дослідження наклали і самі люди. Адже, як наголосив Фіцак, десятками літ стандартні бетонові хрести постійно білили вапном з піском. Таким чином заліпили всі надписи. Відтирав їх дослідник дротяною щіткою. На це пішло чимало часу, тож більше 5 днів провів на цвинтарі.
Варто сказати, що всі дані своїх досліджень зібрали в краєзнавчу брошуру. Видана вона в кількох примірниках. З них один екземпляр краєзнавець подарував музею, ще один – відправив до Австрії. Там місцеві організації зацікавилися історичними дослідженнями Калуша. Василь фіцак висловлює сподівання, що калуський цвинтар буде облаштовано, огороджено, встановлено стенд і таблиці.
Окрім поховань, краєзнавці зацікавились і самим кладовищем. Так дослідникам віднайшли поховання багатьох відомих особистостей Калуша. Серед них − громадсько-політичні діячі, священослужителі, лікарі, вчителі, та інші особистості, які доклалися до розвитку міста. До слова, багато з цих надгробків – унікальні авторські роботи знаних за кордоном скульпторів.
Зібрані дослідження краєзнавці планують упорядкувати в повноцінну книгу з картосхемами, описами та свідченнями людей.
Походить Височанка від назви гори, що височіє над Калушем та входить до Калуського району.
Вона (Височанка) є одним з районів малоповерхової садибної забудови в Калуші. Починається від вулиці Степана Бандери до міського кладовища, а вже звідти переходить у вулицю Залісся.
