Ігор Любчик – франківський науковець, доцент кафедри українознавства і філософії Івано-Франківського національного медичного університету, доктор історичних наук переміг у літературно-науковому конкурсі, організованому українською спільнотою в Сполучених Штатах Америки. Далі на «frankivsk-future».
Науковець став лауреатом премії від Фундації Українського Вільного Університету імені Воляників-Швабінських, що у Нью-Йорку. Відзнаку Ігор Любчик отримав за роботи, котрі видав у 2020 році, передає сайт ІФНМУ.
Що це за конкурс
Найкращі наукові роботи, що стосуються українознавства і тематики довкола цього, що видані українською чи англійською мовами. Саме такі праці отримують автори відзнаки у конкурсі імені Воляників-Швабінських. Оцінювали роботи, що були надруковані впродовж 2020 року.
Фундація Українського Вільного Університету має на меті підтримувати незалежну українську науку і зберігати культурну, етнографічну спадщину українців. Зокрема, за понад сотню років існування фундація спрямувала більше чотирьох мільйонів гривень на стипендії українським студентам і видавництво наукових праць.
Фундаторами літературного конкурсу є родини Воляників та Швабінських – жертвують 100 тисяч доларів. Впродовж 23 років існування конкурсу преміювали більше 150 науковців у сферах української історії, філософії, белетристики. Загалом, журі розглядає більше сотні наукових праць, інформує сайт фундації.
За що науковець отримав премію
Ігор Любчик став лауреатом конкурсу за свою працю “Лемківські долі: трагізм і пам’ять поколінь”. Це книга-монографія, що оповідає про український етнографічний простір, який не дивлячись на насильницькі вигнання і переслідування, не став забутим і загубленим етнічними лемками.
У цій праці автор користується великим обсягом архівних даних із Польщі та Словаччини. Зі слів Ігоря Любчика, дослідники із цих країн давно утвердили своє трактування на історію лемків, проте українського погляду ще не було. Головна тема монографії – історичний період депортації лемків, котрі були заселені і на Франківщині, зокрема. Автор мав на меті окреслити поняття “депортованого” і “біженця” – і в жодному разі не плутати їх. Саме із тих зіштовхнулися лемки, котрих виселяли насильницьки з власних домівок. Автор називає ті події трагедією.
Ігор Любчик вважає, що цією монографією можуть користуватися як викладачі і вчителі у школах, так і студенти. Головне – зберігати пам’ять та розповідати правду. Автор планує також перекласти роботу англійською. Каже, що задля того, аби багато етнічних лемків в Канаді змогли прочитати й дізнатися історію.
Про автора
Ігор Любчик від 2012 року є викладачем, а згодом доцентом кафедри українознавства і філософії у Івано-Франківському національному медичному університету. До того працював у Прикарпатському університеті. Є автором понад 45 наукових і науково-популярних виданнях те тільки України, але і Європи та Америки. У свої працях часто порушує теми етнографічних процесів, зокрема русинів і лемків. Сам за походженням теж належить до останнього етносу. Його бабуся є депортованою лемкою.
