Якщо запитати франківців, яка вулиця у їхньому місті є головною або найбільш популярною, то у відповідь ви, скоріш за все, почуєте назву вулиці Незалежності. І часто мова йде саме про пішохідну частину цієї вулиці. Справді, до початку 20-го століття вулиця Незалежності була головною і самою жвавою частиною Станиславова. Її також можна назвати містотворчою вулицею.
Як у місті з’явилася вулиця Незалежності? Що цікавого можна побачити на цій вулиці? Що таке «стометрівка» і чим вона особлива? Які важливі історичні споруди знаходяться на вулиці Незалежності? Про ці та інші цікаві факти читайте далі на «frankivsk-future».
Перша назва вулиці та її значення
Вулиця Незалежності (тоді вона називалася Тисменицька дорога) існувала ще за часів Станиславівської фортеці. Вона брала свій початок за Тисменицькою брамою фортеці. Але до кінця 18-го століття це була звичайна вулиця, яка не користувалася великою популярністю серед жителів міста. Проте на початку 19-го століття усе змінилося. Тоді були зруйновані мури фортеці, а згодом розпочалося будівництво залізниці через Станиславів. Це надало великого значення Тисменицькій дорозі, адже ця вулиця забезпечила сполучення з вокзалом. Так, утворилася нова центральна частина Станиславова – початок вулиці Незалежності (нині «стометрівка»).
У 1869-му році (в інших джерелах зустрічається 1884-й рік) Тисменицьку дорогу перейменували на Сапіжинську. Її назвали на честь польського політичного і громадського діяча руського походження Леона Людвика Сапіги. Відтоді вулиця Сапіжинська стала головною центральною вулицею міста. Особливо активно тут велася торгівля. Обидва боки почали забудовувати крамницями, магазинами, кав’ярнями і цукернями. Пішохідна частина вулиці була викладена тротуарною плиткою із тесаного каменю. Сапіжинська гідно представляла місто в очах гостей і випадкових приїжджих.
Перейменування і сучасне розташування
Впродовж 1919-1922 років вулиця носила назву Шевченка. У міжвоєнні роки їй повернули попередню назву – Сапіжинська. А під правлінням радянської влади вона називалась Радянською. Останній раз її перейменували у 1993-му році на Незалежності. Саме під цією назвою вона нам відома сьогодні.
Сучасне розташування вулиці Незалежності досить комфортабельне: вона починається від східного напряму центральної частини міста (від вулиці Галицької) і закінчується на виїзді з Івано-Франківська – на початку Тисменицької траси. До речі, саме звідси й походила перша назва вулиці – Тисменицька дорога.
Про «стометрівку»
Не буде перебільшенням сказати, що всі франківці добре знають «стометрівку» – місце, з якого починається вулиця Незалежності. Дехто ще називає цю дорогу «соткою». Проте такі назви є умовними, адже справжня довжина цієї пішохідної частини міста складає 450 метрів, аж ніяк не 100 метрів. Цю частину вулиці Незалежності можна назвати другим центром міста, оскільки історичним центром є площа Ринок. Для багатьох «стометрівка» – це місце зустрічей, відпочинку і спокійних прогулянок. Тут чи не щодня можна почути приємну музику вуличних музикантів, побачити закохані пари, дружні сім’ї та людей інших національностей. Це місце стало справжнім осередком не лише для франківців, але й для гостей міста.
Чудову нагоду для зустрічей на «стометрівці» створюють заклади, які тут знаходяться: ресторани, кафе, піцерії, цукерні і кав’ярні. Крім того, тут є й інші важливі установи, наприклад бізнес-центр «Київ», Обласна бібліотека для юнацтва та банківські споруди.
Історичні споруди: колишній готель «Уніан»
Сьогодні в закладі колишнього готелю «Уніан» розміщується бізнес-центр «Київ». Ця будівля має велике значення для Івано-Франківська, адже вона стала першим п’ятиповерховим будинком у місті. Споруда знаходиться на розі вулиці Незалежності та Вічевого майдану (точна адреса – вулиця Незалежності, 4). Кам’яницю будували за проєктом архітектора Фредерика Януша. Будівництво завершилося у 1912-му році. Першим власником цієї кам’яниці був Станіслав Хованець. Будівля має однакові фасади з обох сторін – з вулиці Незалежності і з боку Вічевого майдану. Готель «Уніан» був оснащений сучасним обладнанням і зручностями – тут був ліфт, незалежна електростанція і центральне опалення.
Власник нової кам’яниці Станіслав Хованець тримав найбільшу у місті друкарню, був директором ощадної каси, а також співвласником міської газети «Кур’єр Станиславівський». Спочатку друкарня Хованця розміщувалася на вулиці Бельведерській, 8. Але після зведення кам’яниці він переніс її у підвал нової споруди. Перший поверх будівлі був відведений для крамниць, а готель розміщувався на верхніх поверхах. Він був найбільшим готелем у місті, поки не збудували готель «Надія».
Сьогодні на першому поверсі старої кам’яниці знаходяться різні магазини, а верхні поверхи використовують як офісні приміщення.
Історичні споруди: кам’яниця Кароля Гаусвальда
Нині це житловий будинок, який знаходиться на вулиці Незалежності, 11, напроти бізнес-центру «Київ». Ця будівля вважається другою найвищою п’ятиповерховою кам’яницею в Станиславові. Її збудували у 1914-му році (деякі джерела вказують на 1913-й рік) за проєктом того ж самого архітектора Фредерика Януша. Власником будинку був німецький торговець Кароль Гаусвальд. Тут містився готель «Ревера» («Рівера») та ресторан Гаубенштока. В часи німецької окупації в приміщенні працювала фешенебельна крамниця «Ганза». Там продавали дорогі товари виключно німцям («nur für Deutsche»). У радянський період в будинку працювала крамниця «Силует».
Сьогодні в приміщеннях кам’яниці, яка раніше належала Гаусвальду, також можна побачити різні магазини та інші заклади. Будинок Гаусвальда і колишній готель «Уніан» утворюють парадний вхід із вулиці Незалежності на Вічевий майдан.
До речі, якщо порівняти два зображення кам’яниці Кароля Гаусвальда, зроблених в різний час (перше – на початку 20-го століття і друге – в наш час), то можна побачити, що сьогодні на кам’яниці немає купола, який раніше прикрашав будівлю. На жаль, цей купол так і не відновили.
