П’ятниця, 19 Квітня, 2024

Будував хмарочоси у Чикаго: про архітектора, який розробив проєкт франківського готелю «Дністер»

Австрійський архітектор та інженер Фредерік Януш, який спроєктував у Станиславові сім кам’яниць. Крім того, до його робіт належить готель «Австрія», більше знаний сьогодні як готель «Дністер». Цікаво, що в інших українських містах, зокрема на Галичині, немає робіт цього архітектора. Якимось загадковим чином Януш раптово зник, і пізніше про нього стало відомо за океаном, адже чимало хмарочосів у Чикаго завдячують своїм існуванням саме йому.

Детальніше про Фредеріка Януша і його визначні роботи на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив фотохудожник, громадський активіст і меценат з Івано-Франківська Ростислав Шпук, пише «frankivsk-future».

Спроєктував не лише готель «Дністер» у Станиславові

До нині була доступна дуже мала кількість інформації про того, хто спроєктував раніше славно-, а сьогодні сумно-звісний готель «Дністер», навколо якого в Івано-Франківську розгорівся скандал, що вийшов навіть за межі міста. 

Відомо, що Фредерік Януш збудував у старому Станиславові кілька будинків, серед яких не лише «Дністер», але й кам’яниці Гаусвальда, Хованця («Київ»), бібліотека на вулиці Чорновола та інші. 

Талановитий архітектор приїхав до Станиславова з австрійського міста Відня на початку 20-го століття (у 1909-му році). Януш пробув тут лише п’ять років, але встиг за цей короткий період зробити багато корисного для міста. Він спроєктував і побудував сім величних кам’яниць, які по сьогодні милують око як самих франківців, так і гостей, які сюди частенько приїжджають. Архітектор отримав велике визнання серед забудовників, проте у 1914-му році він раптово зник. Жодних згадок про Фредеріка Януша не можна було знайти ні в львівських, ні в польських і ні в австрійських архівах. Залишилося лише припускати, що він міг загинути під час Першої світової війни на фронті або, втікаючи як біженець. Також існувало ще одне припущення – нещасний випадок під час будівництва, оскільки Януш сам керував процесом і брав участь в створенні ліфтових шахт. 

«Бо звідки ще б виникла така загадкова дивовижність, що Януш нічого більше не збудував в інших містах Галичини – як то було з усіма помітними архітекторами – навіть в часи післявоєнних масових відбудов? Ну і смерть його мусила бути молодою, ранньою, бо до Станіславова він теж нічого індивідуального не створив. Хоча видатні архітектори тримали авторський рівень переважно до старості, ніби музи з циркулем в руці живучі, ніж з лірою біля грудей. Видно, цей спосіб просторового думання з розрахунками тримає мозок у продуктивній освіжаючій напрузі – спочатку мозок архітектора, а далі, сотнями років – мозок глядача», – йдеться в дописі. 

Добре знаний у Америці

Але пізніше таки вдалося натрапити на слід цього архітектора. І, як виявилося, успіх Януша досягнув самих небес. Справа в тому, що він поїхав в Америку, де у другій половині 20-го століття проєктував і дизайнував хмарочоси у Чикаго. Відтак підтвердилось припущення історика архітектури Жанни Комар про те, що Януш емігрував в Чикаго і що саме його ім’я згадується у назві відомої архітектурної компанії «Hooper & Janusch». Слід від архітектора могли втратити, напевно, тому що у Станиславові австрієць був відомим під іменем Frederyk W. Janusz, а в американських архівах він значиться як Fred W. Janusch. В Чикаго Фредерік Януш також пропрацював 5 років (до 1929-го року) і спроєктував там сім хмарочосів. До створення ще однієї будівлі, висота якої – 137 метрів, Януш долучився в Міннеаполісі. Варто додати, що компанія «Hooper & Janusch» працювала над проєктуванням ще трьох кінотеатрів і кількох вілл в Америці. 

Ростиславу Шпуку вдалося віднайти світлини основних, реалізованих Фредеріком Янушем, проєктів, які фотохудожник опублікував в мережі. 

«То ж у значно скромнішому архітектурно Франківську його роботи взагалі треба було б музеєфікувати, недоторканно поставити на вітрину, за скло – що тепер і робить з кам’яницею “Дністра” відчайдушний новоявлений власник», – зазначив митець. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.