Вулиці будь-якого міста – це важливий механізм інфраструктури. У Івано-Франківську теперішнє місто починається від Станиславівської фортеці, яка була збудована польським магнатом Андрієм Потоцьким в середині XVII ст. , де раніше було село Заболоття. Тут ви знайдете історію виникнення деяких вулиць Івано-Франківська. Більше на сайті frankivsk-future.com.ua.
Площа Ринок (вулиця 17 вересня)
У старому Станиславові XVII‑XVIII століть була площа Ринок і дороги на передмістях, які називалися від напрямків — Галицька й Тисменицька. До Лисця вела Вірменська (Мазепи), яку також називали Брукованою. До Опришівців — Каліцька (Коновальця). На початку XVIII століття Потоцькі звели собі дерев’яний позаміський палац, який було названо Бельведером. Легко здогадатись, яка вулиця до нього вела. Варто зауважити, що все це були дороги поза межами фортеці.
В радянські часи кожна сторона площі вже мала свою назву. Але лише північна була названою вулицею Ринок.
Вулиця Бельведерська
Давня вулиця міста, створена у XVIII ст.
У перекладі з італійської бельведер — чудовий вид. На початку XVIII століття Потоцькі збудували заміський дерев’яний палацик, звідки відкривався гарний краєвид на Станиславів. Тому палац прозвали Бельведером, а дорогу до нього — Бельведерською.
Теперішній краєвид дещо змінився. Майже весь правий бік займає коробка колишнього гуртожитку приладобудівного заводу, зданого у 1971 році. Кажуть, що будинок спочатку призначався під готель, але не дотягнув до якихось кондицій. Нині тут офісний центр.
Вулиця Чорновола
Колись вела на виїзд до села Радча, але при побудові поляками летовища в 1930-х роках стала тупиковою.
У 1884 р. була названа на честь ім’я Аґенора Ґолуховського — графа, намісника Галичини.
За часів радянської влади вулиця одержала ім’я російського поета Олександра Пушкіна.
Теперішню назву вулиця отримала після трагічної загибелі в автокатастрофі українського політичного діяча та публіциста В’ячеслава Чорновола (1937—1999). Він багато разів бував в Івано-Франківську, востаннє за два тижні до загибелі — у березні 1999 року.
вул.Гетьмана Мазепи (вул.Дзержинського)
Іван Мазепа — політичний військовий та державний діяч України. Вулиця почала своє існування на початку XVIII ст., та є однією з найдавніших вулиць міста. Мала спочатку назву Вірменської (коли тут оселялись вірмени), пізніше Брукованої (була брукована каменем з поблизької Бистриці). Від 1885 р. вул.Казимиріська (на честь короля Яна Казіміра), від 1936 р. — вул.Польської організації військової «ПОВ». В часи ЗУНР у 1919 р. носила ім’я Івана Мазепи. Зараз це ім’я їй повернуто.
Вулиця Шевченка
Вулиця Шевченка знаходиться у центральній частині міста, це одна із найдавніших та найкрасивіших вулиць в Івано-Франківську. Названа на честь українського поета, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Тягнеться від вулиці Січових стрільців до парку ім. Т. Г. Шевченка.
Ще з давніх часів до сьогодні тут знаходилася довга алея для прогулянок, яка вела від Станиславівської фортеці до так званої «звіринецької діброви» (сьогодні там міський парк ім. Т. Г. Шевченка), що є залишком Чорного лісу. Потім алея була обсаджена липами, а в XIX столітті стала називатися Липовою вулицею. Вона носила цю назву аж до 1956 року, коли пройшла чергова хвиля перейменування вулиць міста, — Липова була перейменована на Шевченка.
Але, на жаль, Тарас Шевченко ніколи не відвідував Івано-Франківськ. Найближчими такими місцями де він був до Івано-Франківська є волинський Почаїв та подільський Кам’янець.