Вівторок, 19 Березня, 2024

Найдовші вулиці Івано-Франківська

Кожний населений пункт має вулиці. І не важливо, село це чи місто. Вулиці є всюди. Вони – як живий організм, як артерії, які утворюють важливу інфраструктуру міста. В Івано-Франківську таких вулиць дуже багато. З’являтися вони почали ще з моменту заснування самої Станіславської фортеці. Адже ті ж самі торговельні шляхи й були першоосновою створення вулиць. Спочатку, в центрі, було побудовано ратушу. Навколо неї утворилася площа з якої були проходи до різних фортечних брам. До самого міста вело декілька торговельних шляхів. Поступово, ці дороги забудовувалися і вони ставали міськими вулицями, пише frankivsk-future.com.ua. Є в Івано-Франківську й дуже маленькі та затишні вулиці, а є й дуже протяжні, які з’єднують дві частини міста. Ми підготували для вас список вулиць Івано-Франківська, які є одними із найдовших у місті. 

Вулиця Галицька

Вулиця Галицька в Івано-Франківську є однією із головних вулиць міста. Вона починається ще в центрі, саме біля розгалуження вулиці Бельведерської та вулиці Мазепи. Тоді тягнеться на північний захід, аж ген до Калуського шосе. А потім звертає в іншу сторону – на північ, до Галича. Крім того, що Галицька вулиця є дуже протяжною, вона ще й може відзначитися дуже давньою історією. Виникла вулиця ще у 17 столітті. Тоді ж, коли були торговельні шляхи та Галицька брама. Саме будівництво будинків попри ці шляхи передувало створенню вулиці. Спочатку вона не була такою протяжною та великою, але потім територія почала розбудовуватися. Таким чином, вулиця Галицька стала однією із найстаріших вулиць Івано-Франківська. Пізніше, за часів радянської влади, до неї приєднали частину площі Ринок, яка знаходилася перед Ратушею. Вулиця Карпінського також стала частиною “Галицької”. Протягом 20 століття вона стала ще довшою, адже продовжилася у селі Княгин в 1925 році. У 1958 Галицька вулиця також продовжилася до Пасічної. Довжини додало й село Угорники, яке також стало частиною міської ради. 

На вулиці Галицькій знаходиться дуже багато пам’яток архітектури. В 1990 році навіть провели реконструкцію будинків із непарними номерами. Там були повторені давні фасади будівель. У 1983 році на вулиці Галицькій проклали тролейбусну лінію та запустили перший тролейбус. Він віз пасажирів з вулиці Хіміків і до вокзалу. 

Вулиця Євгена Коновальця

Вулиця Євгена Коновальця є ще однією довгою вулицею, яка бере свій початок з центру міста. Це одна із головних вулиць міста. Вона розпочинається із вулиці Січових Стрільців, простягається аж до околиць міста та переходить в дорогу, яка веде до міста Надвірна. Проходить вона на південь від центру міста до  річки Бистриця Надвірнянська. Загалом, довжина вулиці складає понад 5 тисяч метрів. 

Вулиця Євгена Коновальця не завжди так називалася. Вона існує ще з 18 століття. Колишня назва – Зосина Воля. Тодішні власники Івано-Франківська Юзеф та Вікторія Потоцькі назвали вулицю на честь своєї дочки, яка померла в молодому віці. Дівчинка за своє життя встигла полюбитися містянам. Вона була дуже доброю, опікувалася сиротами та хворими людьми, які жили в цій місцевості. Батько виконав її волю та збудував тут притулок для бідних. Коли на Західній Україні була австрійська влада, вулиця отримала нову назву – Каліцька. Втім, таке “ім’я” не прижилося і в другій половині 19 століття повернулася колишня “Зосина Воля”. Протрималося воно до часів німецької окупації. Тоді вулицю перейменували на честь Тараса Шевченка. У 1944 році за сприянням радянської влади вулиця стала називатись на честь капітана П. Дадугіна, який загинув тут у бою за місто. У 1993 році вона отримала назву на честь Євгена Коновальця. Він був в Івано-Франківську (а тоді це був Станіславів) у 1919 році під час підписання акту злуки. 

Така протяжність вулиці зберігається з 1965 року. Саме тоді село Опришівці приєдналося до міста і, відповідно, його центральна вулиця стала продовженням до вулиці Євгена Коновальця. До цього вона закінчувалася на Європейській площі. Потім розпочиналася дорога села. Пізніше вулицю продовжили до місця, де знаходиться аеропорт, але тоді його ще не було. Вулиця Євгена Коновальця була важливим промисловим центром. Тут знаходилося одразу декілька міських цегельних заводів. У 21 столітті вони вже не діють. 

Вулиця Чорновола

Ще однією із головних вулиць міста, яка не поступається довжиною попереднім двом, можна назвати вулицю В’ячеслава Чорновола. Вона паралельна вулиці Євгена Коновальця та так само бере свій початок із вулиці Січових Стрільців. Закінчується в районі аеропорту. Вулиця Чорновола з’єднує центр з міським парком імені Тараса Шевченка та міським стадіоном. Належить до давніх вулиць Івано-Франківська. Колись вулиця Чорновола мала назву “Середня”. Її вона отримала через своє розташування між іншими чотирма вулицями, які також брали свій початок з центру міста. До 1930 року вела до села Радча. Потім поляки почали будівництво летовища. В 1930 році вулиця стала тупиковою, хоча саме летовище було відкрито пізніше, в 1937. У радянський період летовище “розвернули” і його вхід розташовувався на вулиці Євгена Коновальця. 

Назва вулиці змінювалася часто. У 1884 році вона була названа на честь графа Ґолуховського, який був намісником Галичини. Одна із частин вулиці також мала ім’я Мосцицького. Під час ЗУНР була перейменована на честь Богдана Хмельницького. В період радянської влади стала вулицею Пушкіна. Свою сучасну назву отримала під час загибелі В’ячеслава Чорновола. Він в Івано-Франківську бував дуже часто. 

Вулиця Мазепи

Вулиця Мазепи також може похвалитися великою протяжністю. Вона розпочинається на перехресті Незалежності-Бельведерської та веде до кільця – транспортної розв’язки, яка з’єднується із Набережною, вулицями Стефаника та Довженка. З’явилася вулиця ще на початку 18 століття. Тоді вона звалася “Брукованою”. За своє існування ця вулиця мала чи не найбільшу кількість різних назв. Наприкінці 18 століття та початку 19 століття неофіційно називалася Вірменською. У 1884 році стала Казимирівською, названою на честь Короля Русі. В часи ЗУНР була перейменована на честь Мазепи, але назва не втрималася. В часи німецької окупації стала вулицею Богдана Хмельницького. Втім, ще до здобуття Україною незалежності, отримала свою сучасну назву та стала вулицею І. Мазепи.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.