Місто Івано-Франківськ було засноване на території двох старовинних сіл Заболоття і Княгинин у другій половині 17-го століття. Засновник міста Анджей Потоцький назвав його на честь свого старшого сина Станіслава. У 1662-му році, коли місто отримало магдебурзьке право, воно носило назву Станиславів. Магдебурзьке право дозволяло місцевому населенню створити органи самоврядування, ремісничі спілки, цехи та сповідувати свою релігію. Наступного, 1663-го року король Польщі Ян Казимир офіційно підтвердив надання місту магдебурзького права. Тоді ж він затвердив герб Станиславова, який мав вигляд відчиненої брами з трьома вежами і хрестом всередині воріт, пише frankivsk-future.com.ua.
Від дати заснування міста його почали швидко розбудовувати. І тоді одна за одною почали з’являтися все нові і нові будівлі. Так, у 65-му році 17-го століття збудували дерев’яне приміщення вірменського костьолу. Потім у місті з’явилася дерев’яна ратуша. А у 1672-му році збудували відомий сьогодні палац Потоцьких. Згодом у Станиславові звели парафіяльний костьол. Ці та інші історичні пам’ятки збереглися до нашого часу, і вони по-справжньому прикрашають сучасний Івано-Франківськ.
До речі, саме комплекс палацу і брами, які його оточують, вважаються найстарішими будівлями в місті, які збереглися до нашого часу.
WestNews зробив підбірку найстаріших будівель Івано-Франківська, які вціліли під час великої пожежі, що сталася в Станиславові у 1868-му році, і пережили не одне покоління людей та влади, під правлінням якої колись перебувало місто.
Палац Потоцьких з брамами
Комплекс палацу будували впродовж 10-ти років (1672-1682 рр.). Ініціатором будівництва був польський магнат і гетьман Анджей Потоцький, відомий також як Андрій Потоцький. Спочатку споруда слугувала місцем проживання власників Станиславова. Та згодом, за часів Австрійської влади, комплекс палацу використовували як госпіталь для військових.
Споруда розташована на сучасній вулиці Шпитальній в Івано-Франківську. Сьогодні утриманням комплексу займається місцеве комунальне підприємство «Простір Інноваційних Креацій “Палац”». На території палацу регулярно організовують різні культурні, мистецькі і розважальні заходи. Водночас на місці проводять ремонтні роботи, спрямовані на відновлення зруйнованих будівель.
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії (Станіславівська колегіата)
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії почали будувати тоді, коли зводили комплекс палацу Потоцьких – у 1672-му році. Цю споруду теж можна вважати однією з найдавніших у місті. Будівлю зводили за проєктом і під керівництвом двох французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа. Будову Станіславської колегіати завершили на початку 18-го століття, у 1703-му році. Так, у місті з’явилася споруда в стилі бароко з елементами ренесансу.
Сьогодні всередині костелу знаходиться приміщення Івано-Франківського обласного художнього музею. Тут зберігається чимало цінних творів мистецтва, зокрема одна з найкращих колекцій сакрального мистецтва на Галичині.
Монастир тринітаріїв (окружний суд)
Відомо, що монастир католицького ордену тринітаріїв в Станиславові заснували у 1690-му році. Проте сам костел тринітаріїв збудували лише у 1732-му році на місці, де тепер розташований ринок перед палацом. Споруда не збереглася до наших днів, бо згоріла під час великої пожежі. У 1786-му році будівлі монастиря почали використовувати як приміщення окружного суду і камер, де тримали в’язнів.
Сьогодні на місці колишнього монастиря і суду розташовані офісні приміщення кількох підприємств, а також крамниці і аптеки.
Лікарня при парафіяльному костелі
Цю будівлю можна назвати найстарішим житловим будинком в Станиславові. Її збудували у 1737-му році. Краєзнавець Михайло Головатий стверджує, що раніше цей будинок належав до парафіяльного костелу. Його називали притулком для усіх хворих. Тут проживали військові, жебраки, люди похилого віку і каліки. Впродовж років будинок населяло 10-20 осіб. А на першому поверсі знаходилося похоронне бюро, яке обіцяло належне поховання навіть найбіднішим верствам населення.
Будинок знаходиться за адресом: вулиця Галицька, 14. Сьогодні тут можна побачити різні магазинчики, аптеки і склади.
Колегія Єзуїтів
Будівництво мурованого колегіуму єзуїтів розпочалося у 1730-х роках. Перед цим богослужіння проводили у дерев’яному приміщенні. А у 1744-му році будівництво мурованого будинку завершилося. Тоді у закладі навчалося аж 400 учнів. Але з приходом Австрійської влади костел і колегіум закрили у зв’язку із скасуванням ордену єзуїтів. З того часу приміщення використовували як німецьку гімназію. А під час Другої світової війни, коли до влади прийшла Польща, в будівлі діяла польська гімназія.
Сьогодні у приміщені колишньої колегії єзуїтів розміщується один із корпусів місцевого медуніверситету.
Костел Єзуїтів
Будівництво костелу тривало майже 10 років (1753-1763 рр.). Спочатку на місці костелу Єзуїтів був інший храм, який побудували у 1729-му році. Ініціатором будівництва став ректор єзуїтської колегії Томаш Заленський. Та через невдалий фундамент будівля почала руйнуватися, тому у 1752-му році її довелось розібрати. Новий костел збудували за проєктом архітекторів Станіслава Потоцького та Крістіана Дальке. Через рік після закінчення будівництва була знищена одна з веж храму, яку зруйнувала російська армія під час обстрілів.
Сьогодні споруда відома в Івано-Франківську більше як Собор святого воскресіння. Це головний храм Івано-Франківської архієпархії Української Греко-Католицької церкви.
Вірменський костел
У 1743-му році власник міста Юзеф Потоцький заклав головний камінь майбутнього вірменського костелу в місті. Будівництво мало початися наприкінці 1740-х, але для цього не вистачило грошей. Тому споруду почали зводити лише через п’ять років. Щоб прискорити будівництво гетьман Юзеф Потоцький видав спеціальний указ, відповідно до якого євреї повинні були кожного року сплачувати одну тисячу злотих на будівництво храму аж до його завершення. Впродовж 15-ти років єврейська громада була змушена фінансувати будівництво головного храму для вірмен, які, як відомо, були їхніми конкурентами. А ті не дуже прискорювали темп робіт. Відтак будівництво храму завершилося наприкінці літа 1763-го року.
Сьогодні місцеві називають цю споруду «голубим костелом» через блакитний колір, який виділяє храм з-посеред інших споруд. Тут знаходиться кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці Івано-Франківської Єпархії Православної Церкви України.
Старий пивоварний завод
Пивоварний завод в Станиславові звели у 1767-му році. Він побудований в стилі бароко та складається з двох окремих цехів – варильного і солодового.
Сьогодні споруда зберігається в Івано-Франківську як пам’ятка архітектури національного значення. Приватні інвестори реконструювали варильний цех. Зараз там знаходяться кафе і крамниці. Солодовий цех колишнього заводу планували перебудувати ще у 2019-му році, проте роботи так і не завершилися.
Варто зазначити, що пивоварний завод у Франківську – це доволі рідкісний зразок промислової архітектури України, побудований у 17-му столітті, який зберігся до нашого часу.
«Кам’яниця двірська»
Кам’яницю почали зводити у 1780-х роках. Деякі джерела містять інформацію про те, що тут мешкав генерал, комендант станиславівської фортеці. Проте він там прожив досить не довго. На початку 19-го століття будинок купив бізнесмен Сакс, від якого будівля перейшла до родини Катців. Пізніше в останнього члена сім’ї будинок відібрали «перші совіти».
«Кам’яниця двірська» розташована на сучасній вулиці Ринок, 8. На першому поверсі будівлі знаходяться крамниці, а другий поверх використовують як житловий будинок.
