З початку пандемії коронавірусу наше життя дуже змінилося. Кількість туристів в будь-якій точці земної кулі невпинно упало. Заборона на подорожі, масковий режим, обмеження кількості відвідувачів на квадратний метр та лише сидячі місця в транспорті явно не сприяють розвитку туристичної галузі. Але якщо експонати чи гірські масиви, водоспади чи пам’ятки не потребують частих фінансових вкладень, то у випадку зоопарків, океанаріумів та інших природоохоронних та туристично привабливих місць потрібно було швидко і зручно придумати можливості не втратити своїх відвідувачів. Так з’явився, можна сказати, інтернет-туризм, пише “frankivsk-future.com.ua“.
Сьогодні, разом із розвитком високих технологій і поширенням карантинних обмежень по всьому світі, будь-який користувач інтернету може «вийти» на прогулянку в дику природу чи музей, заповідник чи океанаріум. Можливостей безліч. Достатньо лиш пару кліків і ви уже віртуально знаходитесь в іншій точці планети. І, до того ж, безплатно!
В Україні теж можна спостерігати онлайн за звірями
Окрім багатьох європейських зоопарків, таких як Единбурзького (столиця Шотландії), британського зоологічного товариства Марвел в Хемпширі чи зоопарку Пейтона, дублінського звіринця в Ірландії чи їх колег-зоопарків із Відня (Австрія), Талліна (Естонія) чи Праги (Чехія), великої кількості зоопарків США та інших країн, у нас, в Україні, теж почали встановлювати лайвкамери для спостереження за звірями.
Раніше можна було подивитися на білих ведмедів у Миколаївському зоопарку та за тиграми у Василівці Запорізької області. На даний час чомусь камери не працюють.
Але рада повідомити, що в нашій області не закритий для онлайн-глядачів Галицький національний природний парк — природоохоронна територія, що знаходиться в Галицькому районі Івано-Франківської області. Можна подивитись живу трансляцію з першої секції вольєру для ведмедів!
Для тих, хто любить просто подорожувати і відвідувати мальовничі місця теж є чудові новини
З 21 жовтня можна віртуально відвідати Делятинщину. Можливість онлайн туризму втілила в життя нещодавно Делятинська об’єднана територіальна громада спільно з Агенцією розвитку ОТГ Прикарпаття. Координатор проєкту Назар Верстюк на презентації розказав ЗМІ про те, що епідситуація, яка склалась на сьогодні в Україні, якнайкраще сприяє розвитку саме такого виду туризму, адже унікальний костел, красивий водоспад та великі поклади солі все частіше приваблюють туристів. Поки ще на етапі створення знаходиться сайт, а після того планується розробити туристично-інформаційний центр. Загалом онлайн можна оглянути 25 об’єктів у Делятині, Заріччі, Чорних Ославах та Чорному Потоці. Також для заохочення туристів Делятинська громада планує закупити віртуальні 3D-окуляри для туристів до кінця цього року, оскільки люди впевнені, що після віртуальних відвідин мальовничих місць мандрівникам захочеться все побачити і наживо. Ігор Мельничук, виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття, повідомив про те, що це лиш перший, пілотний, так би мовити, проєкт, що в майбутньому зможе поділитися досвідом з іншими громадами Прикарпаття і дасть змогу ще більше розвити нашу місцеву туристичну галузь. Адже планується сформувати цілу мережу так званих «зелених шляхів» – своєрідних маршрутів для мандрівників між цікавими саме їм об’єктами.
А в гори ви вже встигли помандрувати? А онлайн?
Також туристам Прикарпаття цього року стало доступне віртуальне сходження на гору Піп Іван (Попіван, Чорна гора), що знаходиться в Карпатському національному природному на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Ця вершина має пірамідальну форму і являється однією з найвищих гір Українських Карпат. Висота Чорної гори досягає 2028 метрів. На ній розташована частково зруйнована польська астрономічно-метеорологічна обсерваторія Білий Слон. У травні 2012 р. Міністерство культури Польщі виділило на грантову програму близько 70 тисяч доларів, за рахунок яких мають відновити споруду обсерваторії.
Не одне туристичне місце назване на честь відомого опришка
Віртуально також можна побувати недалеко від села Бубнище Болехівської міськради. Там знаходиться комплексна пам’ятка природи, що отримала загальнодержавне значення, а саме знамениті «Скелі Довбуша». Химерні скелі, що досягають висотою до 50 метрів та утворилися з нагромадження піщаника понад 70 мільйонів років тому на дні теплого моря, зараз займають площу 100 гектарів та знаходяться на висоті 600 метрів над рівнем моря. Буковий ліс вміщує в собі цілий кам’яний лабіринт із шириною 200 м, тягнеться зі сходу на захід майже один кілометр. Альпіністи і скелелази полюбляють влаштовувати тут тренування та змагання, оскільки саме прямовисні скелі для цього найкраще підходять. Після поширення в Карпатах християнства саме в таких місцях часто виникали печерні монастирі-скити, а згодом і сторожові фортеці для перебування набігів монголо-татар. Згодом, під час походу на Дрогобич 1744 року, тут побував Олекса Довбуш зі своїми опришками. На честь відомого ватажка і були названі скелі.
Також можна відвідати віртуально Довбушеві Комори – скельний каньйон біля гори Синиці, яка підноситься до 1186 м н.р.м. На північному заході від Синиці можна побачити гору Довбушанку, висота якої складає 1100 м н.р.м. На цій горі природа створила своєрідний скельний коридор. Саме ця гора завжди була оточена увагою предків гуцулів із поселень навкруги. На вершині Довбушанки тягнуться до неба дві величезні скелі з кам’яної породи, розділені вузькою і глибокою ущелиною, всередині якої на самому дні є загадкова кам’яна печера. Ці дві скелі і ущелина з печерою в дохристиянські часи були язичницьким священним місцем для наших далеких предків. А значно пізніше стали зимовим місцем перебування Олекси Довбуша та його опришків. В цих сакральних скелях, за переказами, були сховані його скарби. Довбушеві Комори є геологічною пам’яткою природи місцевого значення.
Між селами Станківці та Слобода-Болехівська Витвицької ОТГ Долинського р-ну є заповідне урочище Бовкоти. Туристичне місце відоме своїми гігантськими кам’яними брилами, нагромадження яких простягається сотнями метрів. Урочищу був наданий статус заповідного для того, щоб зберегти цей мальовничий природній комплекс в передгір’ї Карпат. Урочище являється ландшафтним заказником місцевого значення.
Біля с. Зелене Верховинського р-ну на захід і південний захід від гори Скупової простягається низка мальовничих скель, що носять назву Угорські скелі. Угорське каміння(інша назва скель) – масив кількох груп величезних вертикальних скель серед лісу, які вражають своєю висотою та формою, височіючи над смерековим лісом. Їх вважають одними із популярних місць сили і найменш досліджених мегалітичних комплексів Карпат, а регіон, де вони розташовані – одним із найменш відвідуваних.
Біля с. Церківна Витвицької ОТГ Долинського р-ну можна поглянути на Цапові скелі. На відстані близько 1 км від урочища «Бовкоти» вражає своєю висотою т.зв. “Карпатська кам’яна стіна” – простягнуті на кілька сотень метрів велетенські кам’яні глиби. Ці скелі носять назву “Цапових”. Вони мало змінені людиною і не відомі широкому загалу, а тому являються цікавими та зручними для туристів. Цапові скелі простягаються із заходу на схід на 850 м смугою скель та їхніх уламків 100 м завширшки. Найвищі стрімчаки сягають 21 м.
Писаний Камінь – це комплекс мальовничих скель висотою від 2 м до 20 м, на якому і до тепер ми бачимо наскельні зображення, найдавніші з яких датують часами Київської Русі. Історики вважають, що це місце могло бути язичницьким святилищем. Сюди приходили поклонитися сонцеві і вітру, землі та горам. Знаходиться він в селі Буковець Верховинського району.
В Карпатах є навіть стародавні обсерваторії
За 5 кілометрів на захід від села Космача розкинувся масив Покутсько-Буковинські Карпати, частиною яких є Гора Лисина. Її висота сягає 1465 м. На ній розташована стародавня обсерваторія. Кам’яний комплекс є нічим іншим, як календарним святилищем, розташованим на горі Лисина Космацька, що, як й інші гори загалом, для наших предків була сакральним місцем пербування богів, об’єднанням неба і землі. Стародавня обсерваторія, або ж Гуцульський Стоунхендж, розташована на південному схилі гори і займає площу близько 400 м кв.
Між двома селами високогір’я – Снідавка і Яворів Косівського р-ну на південному схилі гори Терношора (989,9 м н.р.м.) можна знайти унікальний скельний комплекс, що має назву Терношорська лада. Терношорське святилище – можна назвати одним із найпотужніших місць сили в Карпатах. За кілька тисяч років до народження Христа наші предки багато знали про зорі на небі, вміли вираховувати річний цикл за сонцем і складали на основі розрахунків древні календарі, визначали дати основних святкувань та ритуалів. Для ведення таких календарів облаштовувалися обсерваторії-святилища – місця точного часу.
А маленькі гори і водоспади бачили? А якщо вони вам лише до колін?
Парк-музей «Карпати в мініатюрі» облаштований у 2015 р. просто неба на березі р. Жонки у межах Карпатського національного природного парку. Тут зібрані відомі об’єкти культурної спадщини, пам’ятки архітектури та цікаві природні об’єкти Яремчанщини. Всі копії експонатів парку зменшені в 25 разів в порівнянні з популярними туристичними місцями. Але такий розмір, відтворити з ювелірною точність кожну рисочку, різьблення, колір і навіть матеріал пам’яток. Кількість експонатів планується і надалі збільшуватися.
Чи хотіли б ви прогулятися горами босоніж?
Босоногий маршрут «Ведмежа стежка» у місті Яремче був спроектований у рамках спільного проекту Карпатського національного парку та оздоровчого комплексу «Ведмежа гора» у 2016 р. Стежка популярна серед туристів переважно у літній час, коли земля вдосталь прогрівається для прогулки без взуття. Загальна довжина маршруту складає 800 метрів.
Місце туризму і смачних страв
Ресторан-музей «Гуцульщина», що знаходиться по вул. Петраша, 2 в м. Яремче є найвідомішим рестораном в Карпатах. У середині туристи і гості можуть побачити дров’яну піч, облицьовану старовинними кахлями, виготовленими косівськими майстрами, дерев’яний годинник ручної роботи з механічними фігурками та різні вироби ткацької промисловості з натуральної овечої шерсті. З тераси відкриваються краєвиди гірської річки Прут і чутно шум відомого водоспаду Пробій, що знаходиться за метрів від ресторану. «Гуцульщина» є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Архітектурне диво у Ворохті
Кам’яний залізничний міст (віадук) знаходиться у селищі Ворохта Яремчанської міської ради. Віадук став справжнім архітектурним дивом кінця XIX – початку XX ст. і з’явився завдяки будівництву залізниці у Карпатах. Колію завдовжки близько 135 км будували для створення прямого маршруту через Карпати до Відня, що тоді був столицею Австро-Угорської монархії. Але всьому завадив початок Першої світової, а ,пізніше, і новий розподіл територій між державами. Однак, саме завдяки прокладанню залізниці до Ворохти село стало славнозвісним польським лижним курортом. Міст був збудований у 1894-1895 рр. Довжина 200 м, протяжність центральної арки – 30 м.
Уже занедбаний, але досі красивий палац
Палацовий комплекс Реїв, розташований у с. Приозерному Рогатинського району. У 1882 році нащадок древнього польського роду Потоцьких та власник села граф Станіслав Рей звів нову садибу в еклектичному стилі за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича. Будинок з баштами та чотириярусною вежею, де ліпнина прикрашала фасад, нагадував замок. Оточував садибу ландшафтний парк. Палац був у власності Реїв до 1939 року. Під час Другої світової війни палац був розграбований і понищений. На даний час комплекс зовсім запустів та швидко руйнується, а ландшафтний парк зовсім скоро перетвориться на хащі.
Ще в нас є для відвідин і музеї
Музей історії давнього Галича в с. Крилос Галицького району також відкритий для віртуальних туристів. Він був створений 5 червня 1960 р і займає приміщення колишніх Митрополичих палат (пам’ятка архітектури кінця XVIII – початку ХІХ ст.), що свого часу були літньою резиденцією митрополита Андрея Шептицького. Це найдавніший музейний заклад Галича.
Музей етнографії в селі Крилос Галицького району входить до складу національного заповідника «Давній Галич». Відвідувачі можуть познайомитися із архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця XVII – початку XX ст.
Центр спадщини Вигодської вузькоколійки – унікальний інтерпретаційний візит-центр і водночас музей працює з 2016 р по вул. Данила Галицького 66, селище Вигода Вигодської ОТГ Долинського району. Розташований у будівлі, що вважається найстарішою у селищі. Збудована вона була у 1855 році та була резиденцією австрійського підприємця барона Леопольда Поппера фон Подгари, котрий став засновником вузькоколійки.
Музей «Писанка», що знаходиться на проспекті В. Чорновола 43 в місті Коломия. Диво архітектури, що має форму найбільшого у світі писанкового яйця вже давно являється своєрідною візиткою Коломиї. Урочисте відкриття музею писанкового розпису відбулося 23 вересня 2000 року, під час Міжнародного Гуцульського фестивалю. Експозиція Музею налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та країн світу. У колекції писанкового розпису зберігаються традиції ще дохристиянських часів.
Івано-Франківська ратуша, що знаходиться на вул. Галицькій 4А. Перший будинок ратуші був збудований в 1672 р. в стилі пізнього Ренесансу. Вона мала вигляд дев’ятиповерхової круглої вежі з кам’яною основою. Декілька раз була перебудована. В часи Першої світової війни ратуша була дуже понівеченою а вже після відбудови в 1935 р. набула хрестоподібного вигляду. Такою ми бачимо її і до тепер. Сьогодні в приміщенні ратуші розташований Обласний краєзнавчий музей.
