П’ятниця, 29 Березня, 2024

Історія старого Івано-Франківська

Історія старого Івано-Франківська розпочинається ще в ті часи, коли місто мало зовсім іншу назву. Та й самого великого міста тоді не було. Були тільки два села – Заболоття та Княгинин.  Знаходилися ці села також між двох річок – Бистриці Надвірнянської та Солотвинської.  Саме тут й розпочалася розбудова міста. Магнат Андрій Потоцький доклав багато зусиль і в 1662 році заснував Станіславів, пише frankivsk-future.com.ua.

Стрімкий розвиток

Андрій Потоцький назвав місто на честь Станіслава, свого сина. Магдебурзьке право, яке дозволяло створювати органи самоврядування, відкривати цехи та мати свою релігію, Станіславів отримав того ж року, в 1662. Пройшов час і у місті розпочалося будівництво фортеці, з шістьма бастіонами. Наступного року, польський король підтвердив отриманням міста магдебурзького права, а також затвердив новий герб міста. Він мав вигляд відчиненої брами, яка своєю чергою мала три вежі та хрест. У 1665 році в Станіславові збудували вірменський костьол. У 1666 році почали будівництво дерев’яної міської ратуші. У 21 столітті ратуша стала візитівкою міста. З кожним роком населення міста зростало. Сприяла й цьому греко-католицька віра, яка була поширена у місті. Вірмени приймали нове віросповідання та переїздили до Станіславова. Таким чином, почали формуватися різні громади, які розселялися у різних частинах міста. Наприклад, вірмени жили у південній частині, євреї – на заході. У 1672 році була збудована важлива пам’ятка архітектури – палац Потоцьких. Пам’ятка збереглася також у 21 столітті. У 1683 році загинув син Андрія Потоцького, на честь якого і назвали місто. З моменту заснування Станіславів зростав та розвивався. Будувалися нові будівлі. Площа ринок і вулиці навколо ратуші почали вкладати бруківкою. Споруджувалися кам’яні будинки у яких жили багаті купці та шляхтичі. Та й саму дерев’яну ратушу замінили кам’яною будівлею, яка мала дев’ять поверхів. 

Тяжкі випробування 18 століття

У 18 столітті розпочалися великі випробування для Станіславова. Місто почало переходити від однієї влади до іншої. Спочатку польські, тоді російські війська володіли містом. Зрештою, у 1772 році Станіславів став підпорядковуватися австрійським військовим. Місто перебувало під їхньою владою до 1918 року. Крім воєнних дій та баталій, на території Станіславова також панувала чума. Епідемій було декілька  і кожен раз вони забирали багато життів місцевих жителів. У середині 18 століття розпочалася інша сторінка історії – опришківський рух. У 1740 році у ратуші навіть судили побратимів Олекси Довбуша. Та попри важкі часи, місто не зупинилося у розвитку. Був збудований новий єзуїтський костьол, а у 1767 році збудували цехи броварні. У 1784 році розпочався розвиток освіти. Була відкрита гімназія, в якій діяла 5-класна система навчання. Також відкрили ще одну звичайну школу. Почали з’являтися нові вулиці. Станіславів зростав, хоча його околиці й досі нагадували села та городи. Тоді у місті було близько 260 хат. У 1790 році була прокладена шосейна дорога, яка скоротила подорож від Стрия і до Кутів. Проходила вона також через Коломию. 

Стара історія Івано-Франківська стала важливим підґрунтям для формування нового міста. Закладені колись першооснови  пізніше стануть археологічними та архітектурними пам’ятками. Адже без знання минулого не можливе майбутнє. 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.