У Івано-Франківську з’явився простір, де технології стають рятівними інструментами для медицини. У відкритому цеху “Парасолька” на території “Промприлад.Реновація” працює 3D-лабораторія, де створюють моделі для техніки, мистецтва та, що найважливіше, для лікарів і пацієнтів.
Антон Шелест, лікар-рентгенолог, поєднав медичну освіту з інженерією та 3D-друком. Він створює анатомічні макети для підготовки операцій, спеціальні навігаційні інструменти та тимчасові протези для поранених військових, полегшуючи їхню реабілітацію, пише frankivsk-future.com.ua.
Ця стаття про те, як одна людина і кілька 3D-принтерів у Франківську можуть змінювати життя, роблячи медицину точнішою, безпечнішою та доступнішою.
Лабораторія, що народилася зі студентського захоплення
Історія Антона почалася ще в університетські роки. Медичні дисципліни зацікавлювали його не лише з точки зору діагностики, а й з позиції технічного устрою людини. Паралельно з навчанням він розбирав стару техніку, збирав електроніку, паяв модулі й вивчав, як поєднати медичні дані з алгоритмами моделювання.
Саме тоді він виготовив свій перший 3D-принтер. Простий, недосконалий, але здатний перетворювати цифрову модель на реальний об’єкт. Це стало точкою неповернення: інженерна робота захопила його настільки, що згодом вона природно з’єдналася з медициною.
Після закінчення Івано-Франківського національного медичного університету Антон почав працювати рентгенологом в обласній дитячій лікарні. Там отримав доступ до комп’ютерної томографії — світу тривимірних даних, які лише чекали на того, хто зможе витягнути їх зі знімків і перетворити на фізичні моделі.
З перших експериментів — муляжів кісток, фрагментів черепа, зразків тканин — поступово виріс системний підхід до створення навігаційних інструментів для хірургів. Саме завдяки 3D-моделям лікарі могли точніше планувати операції та уникати зайвих розрізів.
Збирання власної 3D-ферми
Перший 3D-принтер Антон зібрав сам. Перші деталі — теж власноруч проєктував: запчастини для техніки, елементи конструкцій, різноманітні побутові рішення. З часом він набив руку, почав експериментувати з точністю, матеріалами, якістю друку.
Переїхавши у відкритий цех “Парасолька”, Антон створив цілу невелику 3D-ферму — десяток принтерів, зібраних власними руками та налаштованих під різні завдання. У цьому просторі він працює зі скануванням, моделюванням, друком — і комерційним, і соціальним.
Комерційні замовлення стали фінансовою опорою для того, щоб медичні проєкти він міг робити безкоштовно. Лікар працює без гонорарів для тих, хто цього найбільше потребує: військових, пацієнтів із важкими випадками, колег-хірургів, які шукають інноваційні рішення.
Моделі, що допомагають хірургам: нове обличчя передопераційної підготовки
Серед найцінніших розробок Антона — анатомічні 3D-моделі та спеціальні навігаційні системи для точних хірургічних втручань. Використовуючи дані комп’ютерної томографії, він створює фізичні макети, які дозволяють лікарю заздалегідь побачити хід операції.
Одним із найпоказовіших випадків став складний діагностичний виклик у хлопця з доброякісною пухлиною кістки китиці руки. Ця пухлина нагадувала маленьке зернятко, заховане всередині однієї зі складних кісточок кисті. У такому місці навіть мінімальна хірургічна неточність загрожувала травмуванням суглобової поверхні або сухожиль.
У звичайних умовах хірург працює за стандартними схемами, опираючись на рентген і досвід. Але у цій ситуації ризики були надто високими. Тому Антон створив спеціальну 3D-навігацію — індивідуальну конструкцію, яка фіксувала руку в потрібному положенні. На неї накладалася направляюча пластина з отвором, через який хірург міг точно ввести інструмент у потрібну точку.
Завдяки цьому пацієнт отримав мінімально інвазивну операцію: всього два шви замість великого розрізу. Надскладна процедура перетворилася на точну маніпуляцію з прогнозованим результатом.
Такі архітектурні моделі тіла — прості на вигляд, але критично важливі в операційній — стали першим серйозним доказом того, що 3D-друк змінює підхід до хірургії.
Тимчасовий протез для військового: 3D-друк як гуманітарна технологія
Найемоційнішим проєктом Антона став протез для пораненого військового, який проходив реабілітацію в Івано-Франківську. Боєць втратив половину долоні. Для повноцінного біонічного протеза була потрібна складна команда інженерів і виробництво, але чоловіку потрібно було щось уже зараз — щоб пересуватися на милицях і розвивати руку під час відновлення.
Антон разом із професором Вадимом Сулимою вирішили зробити тимчасове рішення — легку протезну систему, що фіксується на милицях і дозволяє тримати рівновагу, не перевантажуючи поранені кінцівки.
Цей протез — не повноцінна механічна рука. Але це місток між травмою та майбутнім біонічним протезуванням. Він полегшує больові навантаження, дозволяє пацієнту рухатися впевненіше і швидше відновлювати функції тіла.
І це — лише початок. Команда також працює над накладками для протезів, що імітують форму ноги, щоб зменшити психологічний дискомфорт військових, які носять протези.
Волонтерство, яке тримається на ентузіазмі та підтримці спільноти
Усі медичні замовлення Антон виконує безкоштовно. Витрати покриваються завдяки комерційним проєктам — серед клієнтів і українські компанії, і замовники з Європи, США, Канади.
“Промприлад.Реновація” не працює з військовими замовленнями, тому протези та накладки Антон виготовляє в окремому місці. Але сам факт, що подібні проєкти з’являються у Франківську, є показником того, що місто поступово стає центром інноваційної медицини на рівні локальних ентузіастів.
У “Парасольку” часто приходять і архітектори, і дизайнери, і ресторатори — усі, кому потрібне індивідуальне рішення. Антон допомагає, якщо це можливо реалізувати, або створює альтернативний проєкт.
Так формується спільнота, де технології стають доступними для широкого кола людей.
Мрія — створити медичну лабораторію майбутнього в кожному місті
Антон переконаний: сучасна медицина немислима без 3D-моделювання. Той рівень точності, який дає цифрове моделювання, важко отримати традиційними методами. А можливість виготовити індивідуальну модель швидко й недорого — це справжній прорив. Скани з томографів можна перетворювати на точні моделі органів, кісток чи пухлин. Лікарі отримують не лише зображення, а реальний об’єкт, який можна потримати в руках, побачити з усіх боків, приміряти інструменти, сформувати оптимальний план операції.
Такі лабораторії при лікарнях та університетах — норма у провідних країнах світу. В Україні ж технологія тільки набирає обертів.
“Було б ідеально, щоб у кожному місті була така лабораторія при університеті або обласній лікарні”, — каже він. Адже тоді хірурги з усієї України могли б звертатися за моделями для своїх складних випадків, а пацієнти — отримувати доступ до точніших, менш травматичних операцій.
Нещодавно мрія Антона — створити саме таку медичну лабораторію у Франківську, здійснилася. Він заснував майстерню 3D-друку 3DStorm у мейкерспейсі “Парасолька”. Вона вже встигла стати центром інновацій, партнером для лікарів і місцем, де технології служитимуть людям.
