Війна змінила все, навіть дитячі мрії. Якщо раніше підлітки в IT-гуртках мріяли створювати відеоігри чи розважальних роботів, то сьогодні їхні креслення та коди мають зовсім іншу мету – зберегти життя. Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу. За оцінками експертів, на повне розмінування територій підуть десятки років.
У цій боротьбі з невидимим підземним ворогом на допомогу приходить молоде покоління інноваторів з Івано-Франківська. Поки дорослі інженери розробляють важку техніку, франківські школярі та студенти створюють мобільні, дешеві та ефективні рішення: на той час шістнадцятирічний учень природно-математичного ліцею Юрій Тумир винайшов унікальний дрон-міношукач, який вже допомагає українським військовим. frankivsk-future.com.ua розповідає історію, яка доводить, що вік не є перешкодою для великих винаходів, особливо коли мотивацією є безпека рідної країни.
Іскра ідеї, запалена особистою трагедією
Історія цього винаходу розпочалася з глибокої особистої втрати. У травні 2022 року, під час розмінування звільненої Київщини, загинув близький друг батька Юрія. Ця трагедія стала потужним поштовхом для хлопця. Він усвідомив, наскільки небезпечною є робота сапера, і загорівся ідеєю створити пристрій, який міг би зробити цей процес безпечнішим.
Юрій розповідає, що початкова ідея полягала у створенні наземної машини для пошуку мін. Однак вона була б одноразовою і знищувалася б на першій же міні, тому розробники обрали більш ефективну платформу – дрон. Квадрокоптер видався більш універсальним, ефективним та багаторазовим рішенням, здатним обстежувати великі території без прямого ризику для людини.
Команда однодумців та народження прототипу
Велика ідея вимагає великої команди. Юрій залучив до роботи своїх друзів з гуртка електротехніки в Івано-Франківському міському центрі освітніх інновацій. Під пильним керівництвом наукового наставника Олександра Аронця хлопці взялися за справу. Команда розподілила обов’язки:
- Юрій Тумир став ідейним натхненником та головним конструктором проєкту.
- Максим Кривець взяв на себе відповідальність за 3D-моделювання та друк деталей корпусу.
- Володимир Фіголь, студент Фахового коледжу електронних приладів, зосередився на розробці найважливішого елемента – надчутливого металошукача.
- Андрій Угринюк також долучився до команди, допомагаючи в реалізації проєкту.
Робота кипіла близько чотирьох місяців. Початковий поштовх дав місцевий телеоператор, який віддав хлопцям несправний квадрокоптер. Команда “оживила” його, замінила деякі компоненти та надрукувала нову, вдосконалену раму на 3D-принтері. Максим, який відповідає за цей процес, пояснює вибір технології 3D-друку двома ключовими перевагами: вона відносно дешева і, що найголовніше, дуже гнучка. Це дозволяє команді оперативно змінювати та допрацьовувати конструкцію, втілюючи ідеї з екрана в реальні об’єкти.
Особливу увагу приділили “серцю” міношукача. Володимир Фіголь розробив унікальну систему з п’яти металошукачів, складених у коло. Така конструкція дозволяла не просто виявляти метал, а й точно визначати місце розташування міни, її розмір та тип, відрізняючи небезпечний боєприпас від звичайного цвяха.
Як працює “Залізна пташка”?
Головна інновація розробки – це не сам факт польоту, а інтеграція специфічних сенсорів та програмного забезпечення. Дрон облітає задану територію на низькій висоті, скануючи її без фізичного контакту із землею, що унеможливлює випадкову детонацію. Система з п’яти металошукачів реагує на зміни електромагнітного поля, аналізує сигнал і дозволяє визначити не лише наявність металу, а й приблизний розмір об’єкта та глибину його залягання.
Та ключова функція – це створення інтерактивної карти мінного поля. Виявивши підозрілий об’єкт, дрон фіксує його точні GPS-координати та передає дані у спеціальний мобільний додаток. В результаті сапери отримують готову мапу з позначками, де вказано розташування, тип і розмір потенційної міни. Це перетворює процес розмінування з інтуїтивного пошуку на чітко сплановану операцію.
Для виконання цих завдань дрон може працювати у двох режимах:
- Автономний режим. Оператор задає маршрут, і дрон самостійно облітає територію, автоматично створюючи карту небезпечних об’єктів.
- Ручний режим. Сапер керує дроном за допомогою FPV-окулярів, що створює ефект повної присутності. Це дозволяє детально оглядати місцевість з безпечної відстані, опускаючи котушку металошукача на тросі, що додатково убезпечує апарат.
Розробники подбали й про безпеку самого апарата. Дрон оснащений системою автоматичного повернення “додому” за GPS. На випадок роботи в умовах РЕБ (радіоелектронної боротьби), коли GPS-сигнал глушиться, передбачена функція повернення за запам’ятованими координатами, що робить його стійким до ворожих антидронових рушниць.
Від фестивалю до фронту: шлях визнання
Вперше свій винахід команда презентувала у жовтні 2022 року на IV Всеукраїнському фестивалі “STEAM HUMAN” в Івано-Франківську. Проєкт одразу привернув увагу громадськості та ЗМІ. Та головною метою хлопців було не визнання, а реальна допомога армії.
Вони постійно консультувалися з військовими, враховували їхні поради щодо дальності польоту та інших технічних характеристик. Найбільшою перешкодою на шляху до повноцінних випробувань стала необхідність отримати дозвіл від спецслужб для тестування дрона на реальному полігоні з макетами мін.
Та найважливіше – економічний аспект. За словами наукового керівника Олександра Аронця, вартість їхнього дрона складає близько 35-40 тисяч гривень. Ринкові аналоги з потрібними характеристиками коштують від 20 тисяч доларів, тож їхній дрон значно доступніший. Секрет такої економії, за його словами, у власному виробництві: команда сама створює корпус і займається програмуванням.
Пройшовши шлях тестувань та вдосконалень, у серпні 2023 року проєкт досяг своєї кульмінації. Заступниця міського голови Івано-Франківська Вікторія Дротянко повідомила, що “Залізна пташка” для ЗСУ, створена руками Юрія Тумира та його наставника Олександра Аронця, вже полетіла виконувати бойові завдання на фронті.
Талант, що служить добру
Варто зазначити, що дрон-міношукач – не перший винахід Юрія. Ще у 2020 році, задовго до повномасштабного вторгнення, він разом з командою розробив безконтактний дезінфектор MALUK-COI. Цей пристрій, призначений для шкіл, дитсадків та громадського транспорту, переміг у міжнародному конкурсі UPSHIFT, що вже тоді засвідчило неабиякий потенціал юного винахідника.
Історія Юрія Тумира та його команди – це яскравий приклад того, як українська молодь реагує на виклики часу. Це розповідь про те, як особистий біль може трансформуватися у потужну творчу енергію, спрямовану на порятунок інших. Їхній дрон – це символ незламності, інтелекту та величезного бажання жити у вільній та безпечній Україні. Цей проєкт, як каже один із розробників Андрій Угринюк, є їхнім посланням світові про незламність українського духу та рішучість боротися за свободу до перемоги. І дивлячись на їхні досягнення, немає жодних сумнівів, що з таким поколінням майбутнє України – в надійних руках.
