Долина — місто, про яке ще десять років тому знали передусім як про нафтогазове серце Прикарпаття. Тут десятиліттями шуміли бурові, пахло сирою нафтою, а промислові потужності створювали сотні робочих місць і формували бюджет. Проте в той час, коли більші міста шукали дешевий газ і звикли не зважати на втрати, Долина першою почала рухатися іншим шляхом.
Поки Україна звикала до думки, що енергозбереження — це не забаганка, а необхідність, ця громада будувала свою унікальну систему енергоменеджменту, пише frankivsk-future.com.ua. І за десять років стала єдиним містом України, яке отримало європейський сертифікат енергоефективного менеджменту — документ, який підтверджує не лише впровадження окремих заходів, а цілісну систему ухвалення рішень, моніторингу та довгострокового планування.
Долину називають «лабораторією енергоефективності». Усі заклади бюджетної сфери утеплені, третина житлових будинків модернізована, 60% котелень переведені на альтернативне паливо, а централізоване опалення тут — історія. Досвід міста називають, без перебільшення, унікальним.
Але перш ніж Долина стала прикладом, вона пройшла складний шлях — від нафтового промислового центру до енергоефективної столиці України.
Нафтові корені Долини
Сто років тому Долина була одним із численних карпатських містечок, де солеваріння поступово здавало позиції. Проте саме нафта змінила її долю. Перші свердловини глибиною до 500 метрів почали працювати ще перед Першою світовою війною — невеликі, непомітні, але вони проклали шлях до майбутніх відкриттів.
У 1949 році у Долині бурили розвідувальну свердловину на глибину понад 1800 метрів. Те, що сталося далі, нагадувало кадри з кіно. Під величезним тиском з надр вирвався нафтовий фонтан. Нафта залила поля й ліси, виливалося до 100 тонн щодоби. Лише за два тижні буровикам вдалося приборкати цей неконтрольований потік.
Фонтан став екологічним лихом, але водночас підтвердив: запаси нафти тут — величезні. Так Долина увійшла в нову епоху. Прокладалися нафтопроводи, росли промислові гіганти, з’являлися нові професії, квартали для робітників, інфраструктура.
Поступовий занепад і пошук альтернатив
Наприкінці ХХ століття промисловість почала втрачати позиції. Нових свердловин майже не бурили, видобуток скорочувався, кваліфіковані кадри виїжджали. Протягом останніх 20 років пробурено лише дві нові свердловини, а розвідувальна служба взагалі ліквідована.
Нафта залишалася важливою складовою місцевої економіки — близько 70% бюджету формували податки й платежі від нафтогазових компаній. Але місто розуміло: від такої залежності потрібно відходити.
Саме в цей час зароджується ідея великого енергетичного переходу — не як модної теорії, а як реальної стратегії виживання.
Енергоефективне сьогодення: як усе починалося
Угода мерів та народження стратегії
2007 рік. В Україні поняття «енергоефективність» практично не існувало в суспільному дискурсі. Дешевий газ створював ілюзію стабільності, інновації здавалися чимось далеким.
Саме тоді Долина починає перші кроки. Завдяки співпраці з експертом Анатолієм Копцем місто долучається до заснування Асоціації енергоефективних міст України. Долина — п’яте місто у країні, яке увійшло до неї і перше, яке заплатило членський внесок, продемонструвавши серйозні наміри.
2008 року Долина стає першим містом України, яке розробило власну стратегію енергозбереження до 2020 року.
У 2009-му представники Долини разом з мерами інших міст вирушили на саміт Угоди мерів у Брюсселі. Там місто взяло на себе зобов’язання:
- зменшити споживання енергії понад на 20%;
- скоротити викиди СО₂;
- перейти на відновлювані джерела енергії;
- запровадити системний енергоменеджмент.
Це був поворотний момент: замість хаотичних ремонтів — стратегічний план, замість окремих рішень — системні зміни.
Поява енергоменеджера
Один із найважливіших кроків — створення посади енергоменеджера. Спеціаліст отримав доступ до програмного забезпечення для моніторингу споживання енергоносіїв у бюджетних будівлях.
Виявилося, що 10–15% економії можна досягти просто зміною поведінки та правильним налаштуванням систем опалення: вимиканням опалення вночі, коригуванням режимів у вихідні, контролем температури. Економія виявилася такою значною, що стала першим переконливим аргументом для подальших змін.
Великі рішення: відмова від централізованого опалення та модернізація міста
Радикальний крок — ліквідація центральної котельні
Те, що наважилася зробити Долина у 2007 році, досі здається сміливим. Місто повністю відмовилося від централізованого опалення.
40% жителів уже тоді користувалися індивідуальним опаленням, тому центральна система була неефективною і збитковою. Було ухвалено рішення: перейти на індивідуальні котли.
Це викликало недовіру. Люди боялися перебоїв, холоду, аварій. Частина будинків не мала газових мереж і були змушені встановлювати електричне опалення. Першу зиму електромережі не витримали — кабелі перегоряли, ремонтні бригади працювали цілодобово.
Але після цього — зима за зимою місто проходило без великих проблем. Згодом мешканці визнали: рішення було правильним. Долина змогла зменшити споживання газу в рази.
Освітлення, яке змінило нічне обличчя міста
У 2008–2013 роках місто реалізувало масштабний проєкт модернізації вуличного освітлення. Замість 600 старих ліхтарів було встановлено 3 800 сучасних енергозберігаючих.
Що важливо: споживання енергії не зросло — навпаки, зменшилося на 10%. Місто стало світлішим, безпечнішим, комфортнішим.
Цей проєкт продемонстрував: енергоефективність — це не лише економія, а й якість життя.
Утеплення бюджетних будівель та перехід на альтернативні джерела
Дитсадки, школи, лікарні: перші успіхи
Долина почала з того, що мала під контролем. Дитячі садки, школи, лікарні — усі ці заклади поступово утеплювали, встановлювали нові котельні, міняли вікна, підлогу, комунікації.
Один із перших успішних проєктів — грант ПРООН на встановлення контролерів тепла в дитсадках. Уже після першої зими економія була відчутною. Це дало аргументи для подальших змін.
Завдяки «кіотським грошам» місто змогло утеплити значну частину своєї соціальної інфраструктури — у той час, коли більші громади навіть не встигли подати заявки.
Котельні на деревині та сонячні колектори
Наступний крок — перехід на альтернативне паливо. Долина має зручне розташування: багато лісів та деревообробних підприємств. Відходи − тріска, стружка, обрізки — стали енергоресурсом.
У дитсадках і лікарнях запрацювали твердопаливні котельні.
На трьох дитячих садках встановили сонячні колектори, які забезпечують 100% гарячої води. Це рішення стало одним із перших прикладів застосування сонячної енергетики у бюджетній сфері малих міст України.
Термічна модернізація житлових будинків: найскладніший фронт роботи
У 2015 році Долина взялася за найамбітніший проєкт — утеплення житлових будинків. На кону — понад мільйон євро, залучених за підтримки ЄС. Умовою була участь мешканців: 20% співфінансування.
Перший бар’єр — недовіра. Люди не розуміли, навіщо їм платити за те, що «має зробити держава». Доводилося пояснювати, переконувати, показувати приклади. На зустрічах, у дворах, на прийомах міського голови люди стежили буквально за кожним документом.
Та результат перевищив очікування. Будинки, які пройшли комплексну термомодернізацію, зменшили споживання тепла на 40–60%.
Місто отримало найважливіше — довіру мешканців. Після перших успішних проєктів кількість охочих долучитися до програм утеплення зросла.
Біоенергія, міскантус і нові можливості
Долина не обмежилася вже зробленим. Вона дивиться вперед і шукає нові джерела енергії:
- вирощування енергетичної культури міскантусу на території колишніх військових частин;
- створення кластеру біопалива;
- облаштування інфраструктури для переробки деревинних відходів;
- участь у проєкті НАТО щодо рекультивації земель.
Міскантус не лише дає біомасу для енергії, а й очищує ґрунти — це відповідь на екологічні виклики минулого.
Долина майбутнього: амбітні плани на наступні 10 років
Місто ставить перед собою великі цілі:
- утеплити 90% житлового фонду
- розвивати вітрову енергетику;
- використовувати старі нафтові свердловини для геотермального тепла;
- залучати приватних інвесторів у комунальну енергетику;
- створити нові економічні кластери, щоб відійти від залежності від нафтогазової галузі.
Енергетичний перехід у Долині — це не окремі акції, а філософія управління, спосіб будувати майбутнє міста в умовах змінного світу.
