П’ятниця, 18 Вересня, 2026

Становлення культури коворкінгів Івано-Франківська: від перших хабів до сучасних технологічних просторів

Віддалена робота змінила не лише звички фахівців, а й саме міське середовище. Якщо колись альтернативою офісу для фрилансера чи айтівця найчастіше були дім і кав’ярня, то згодом цю нішу зайняли коворкінги — простори для роботи, професійного спілкування та нових знайомств.

В Івано-Франківську їхній розвиток став частиною значно ширших змін. Від перших невеликих хабів місто прийшло до сучасних технологічних і креативних просторів, які об’єднують ІТ-фахівців, підприємців і представників творчих індустрій. Як формувалася ця культура і чому коворкінги стали важливою частиною нового професійного Франківська — розповідаємо далі на frankivsk-future.com.ua.

Коли коворкінгом могла стати кімната над старою франківською вулицею

Перші франківські простори не нагадували нинішні великі технологічні центри. Їхня логіка була простішою: дати людині місце, куди можна прийти з ноутбуком, провести зустріч чи лекцію, попрацювати поза домом і познайомитися з людьми за межами власного професійного кола.

У місті виникали різні формати на межі коворкінгу, антикафе, освітні майданчики і громадський простір. Частина з них проіснувала недовго, інші трансформувалися, але саме вони привчали містян до нової моделі: робоче місце не обов’язково повинно належати конкретній компанії, а люди, які працюють поряд, не мусять бути колегами.

Показовою стала історія простору «ВДОМА». Організація Д.О.М.48.24 виникла після першої хвилі вимушеного переселення зі сходу України. Кілька родин, які опинилися в Івано-Франківську після 2014 року, об’єдналися, а згодом потреба у фізичному місці для зустрічей, навчання та реалізації власних задумів привела до створення сімейного коворкінгу. Його модель добре пояснює ранню франківську культуру спільних просторів. Тут можна було не лише працювати індивідуально, а й проводити тренінги, культурні заходи, користуватися спеціалізованими приміщеннями. 

Згодом ця соціальна функція лише посилювалася. Після початку повномасштабної війни подібні майданчики стали допомагати людям, які переїхали до міста, відновлювати професійну діяльність, шукати контакти та інтегруватися у нове середовище.

ІТ-спільнота, якій стало замало просто офісів

Паралельно Івано-Франківськ переживав інший процес — формування дедалі помітнішої технологічної спільноти.

ІТ-компанії вже не були ізольованими роботодавцями, які просто винаймали приміщення в одному місті. Поступово виникала потреба у горизонтальних зв’язках — спільних конференціях, навчанні, комунікації з університетами, пошуку працівників та обміні досвідом.

Такі зв’язки особливо важливі для технологічної галузі. Програміст, дизайнер, маркетолог чи засновник стартапу може фізично перебувати у Франківську, працюючи на компанію або клієнта за сотні чи тисячі кілометрів. У традиційному офісі його професійне коло обмежене колегами. У спільному просторі воно потенційно значно ширше.

Завод, який став символом нового способу працювати

Наймасштабніше ця логіка проявилася у «Промприладі».

Колишній приладобудівний завод почали перетворювати не на черговий торговельний чи суто офісний комплекс, а на змішану екосистему нової економіки, освіти, сучасного мистецтва та урбаністики.

Історія розвитку проєкту на офіційному ресурсі відлічується від 2016 року. У 2017-му тривала підготовка до реалізації, у 2018–2019 роках запустили пілот, а в наступні роки відбувалася подальша реконструкція. Станом на 2026 рік офіційні дані проєкту вказують на 19 413 квадратних метрів загальної ревіталізованої площі.

У цьому випадку змінилася сама архітектурна філософія коворкінгу. Раніше для спільної роботи переважно шукали готове приміщення й облаштовували його столами. На «Промприладі» робочі простори стали частиною значно масштабнішої ревіталізації: промислова будівля не зникає з міської тканини й не поступається місцем черговій новобудові, а отримує нову функцію.

Там, де колись працювало виробництво, тепер взаємодіють підприємці, представники креативних індустрій, громадського сектору, освіти та технологічного бізнесу. Сам «Промприлад» визначає себе як інноваційний центр, який об’єднує підприємців, митців, освітян, громадянське суспільство та муніципальні структури.

Уже на ранніх етапах ревіталізації тут діяли коворкінг, конференц-зал, майстерні, лабораторії, галерея, освітні простори й офіси організацій.

Основні коворкінги сучасного Франківська

Зараз до основних міських коворкінгів належать Prom WorkSpace, РУУМ ПРОСТІР, InFlow Coworking та Myglobal Workspace. Вони суттєво відрізняються масштабом і концепцією — і саме це найкраще свідчить про те, наскільки далеко місто відійшло від початкової моделі «стіл плюс Wi-Fi».

Prom WorkSpace на території «Промприладу» (вул. Української Перемоги (колишня Академіка Сахарова), 23) — найбільш очевидний приклад коворкінгу як частини великої екосистеми. Тут є відкриті робочі місця, простори для команд, переговорні та конференц-формати. Однак його головною особливістю залишається оточення: резидент працює всередині великого ревіталізованого комплексу, де поруч розташовані бізнесові, культурні, освітні та громадські ініціативи.

Тобто людина фактично орендує не тільки квадратні метри. Вона отримує доступ до середовища, в якому професійні знайомства можуть виникати поза запланованими зустрічами.

Іншу нішу займає РУУМ ПРОСТІР на Вовчинецькій, 188 (поруч з ТРЦ «Велес»).  В огляді 2026 року його описують як багатофункціональний простір площею понад 600 квадратних метрів, орієнтований, зокрема, на медіакреаторів, блогерів, лекторів і подкастерів. Поряд зі звичайними зонами для роботи тут передбачені студії для запису подкастів і створення відеоконтенту, а також простір для лекцій і тренінгів.

Цей формат добре демонструє ще одну трансформацію коворкінгів. Сучасному спеціалістові вже не завжди достатньо столу, крісла й швидкого інтернету. Робота маркетолога, блогера, викладача, підприємця чи дизайнера дедалі частіше передбачає відеозаписи, вебінари, презентації та створення цифрового контенту.

Тому коворкінг поступово стає ще й спільною технологічною лабораторією. Інфраструктуру, яку дорого створювати самостійно, можна використовувати спільно.

Більш камерну модель представляє InFlow Coworking на Галицькій, 41а. Він орієнтований передусім на фрилансерів, індивідуальних розробників та невеликі команди, яким потрібне спокійне місце для зосередженої роботи. У профільному огляді серед його характеристик названі переговорні приміщення, резервне живлення, стабільний інтернет та можливість обирати різні формати користування простором.

Це протилежний полюс коворкінгової культури: людині не обов’язково потрібна велика кількість подій і постійний нетворкінг. Іноді основною цінністю спільного простору стає можливість просто відокремити роботу від дому.

Ще один формат пропонує Myglobal Workspace на Грушевського, 22А. Його розташування в центральній частині Франківська та акцент на переговорах, консультаціях, відеодзвінках і презентаціях наближають простір до моделі гнучкого ділового офісу.

Саме ця модель стала особливо затребуваною разом із поширенням дистанційної та гібридної роботи. Компанія більше не завжди потребує постійного великого офісу, а працівник не обов’язково хоче п’ять днів на тиждень працювати з квартири. Коворкінг заповнює простір між цими двома крайнощами.

Як обрати коворкінг: що перевірити перед абонементом

Сучасний коворкінг — це вже не просто стіл, розетка та Wi-Fi. Якщо плануєте працювати там регулярно, перед придбанням тривалого абонемента краще скористатися тестовим днем і перевірити кілька речей.

  1. Автономність. Уточніть, чи є резервне живлення та альтернативний канал інтернету і що саме продовжує працювати під час відключень електроенергії.
  2. Робоче місце. Перевірте зручність крісла і столу, кількість розеток та загальну ергономіку — те, що непомітне за годину, може відчутно заважати після повного робочого дня.
  3. Тиша і переговорні. Для онлайн-зустрічей важливі окремі переговорні кімнати або телефонні кабіни. У відкритому просторі варто оцінити загальний рівень шуму.
  4. Повітря та освітлення. Хороша вентиляція, комфортна температура і достатнє природне чи штучне світло безпосередньо впливають на продуктивність.
  5. Безпека і доступ. З’ясуйте, чи є локери, контроль доступу та можливість працювати ввечері або цілодобово, якщо це передбачено тарифом.
  6. Побутові умови. Кухня, питна вода, холодильник, місце для обіду та зона відпочинку особливо важливі для тих, хто проводить у коворкінгу весь день.
  7. Атмосфера. Адже хороший коворкінг — це не лише технічно обладнане робоче місце, а простір, у якому зручно зосередитися, спілкуватися й повертатися до роботи наступного дня.

Latest Posts

...