Четвер, 23 Вересня, 2021

ТОП-5 маловідомих замків на Прикарпатті

Івано-Франківська область відома не лише своїми мальовничими зеленими місцями і гірськими вершинами, побачити які прагнуть туристи з усіх міст України та навіть за кордону. Тут також можна зустріти чимало цінних історичних пам’яток архітектури. Зокрема, варто згадати про замки, які раніше височіли на території сучасного Прикарпаття. На жаль, до нашого часу ці споруди не повністю вціліли. Від деяких прикарпатських замків залишилися тільки руїни. Проте кожна з цих пам’яток має цікаву історію, про яку варто дізнатися, пише «frankivsk-future».

Чернелицький замок 

Чернелицький замок знаходиться у невеликому містечку Чернелиця в Городенківському районі Івано-Франківської області. Його почали будувати в першій половині 1600-х років за ініціативою тодішньої власниці Чернелиці Ядвіги Язловецької (Бельзецької). Будівництво замку завершилося у 1659 році. Роботи виконувалися за фінансуванням брацлавського воєводи Михайла Чарторийського. Про це свідчить герб на надбрамній вежі споруди. 

У 1672 і 1676 роках замок зазнав значних руйнувань через війни, які точилися на території Покуття. Але невдовзі його відбудували. В період польсько-турецької війни (16851690 рр.) Чернелицький замок відігравав важливу роль для польського війська. Тут вони зберігали свою зброю та боєприпаси. 

Для Речі Посполитої це була найбільша східна фортеця, яка стояла на правому березі річки Дніпра. Саме в цьому замку польський король Ян ІІІ Собеський під час молдавських походів зберігав провіант і фураж. Він тут також зупинявся кілька разів. 

На межі 18-19 століть власниками замку в Чернелиці були польські шляхтичі Ценські. Деякі джерела також містять згадку про Самуеля Мосберґа, який був власником замку наприкінці 19 століття. Саме він хотів взятися за перебудову замку. 

Останні власники мешкали тут до 1939 року. З приходом радянської влади замок поступово почав руйнуватися і перетворюватися на велику руїну. Тоді він охоронявся як пам’ятка архітектури УРСР. 

Сьогодні замок здебільшого зруйнований і має занедбаний вигляд. Частково збереглися лише окремі елементи старовинної споруди, зокрема залишки від фортеці. 

Замок Скарбека

Цей добре укріплений мисливський замок побудували в селищі Рожнятів, що в Івано-Франківській області, ще у далекому середньовіччі (XV століття). Споруда мала дві вежі і оборонний рів. Також замок мав два підземні ходи: один вів до лісу в урочище Батурин, а другий – до Василіанського монастиря (нині урочище Підмонастир). 

Цей замок пов’язують з іменем графа Скарбека, який отримав ці землі у свої володіння у XVIII столітті. Як відомо, шляхетний рід Скарбеків був одним з найбільших галицьких магнатів, на рівні із Потоцькими, Яблонськими і Конецьпольськими. Саме графу Скарбеку приписують перебудову замку в неоготичному стилі.

На початку ХХ століття у приміщенні замку розміщувався повітовий суд та відділ поліції. З приходом радянської влади будівлю ще раз перебудували, і від неоготичного стилю майже нічого не залишилося (тільки шестигранна кутова вежа). 

Сьогодні в приміщенні колишнього палацу знаходиться районне відділення УМВС. Його важко назвати замком, проте пам’ять про давню споруду таки залишилася. 

Замок Яблоновських

По лівому боці Дністра в селі Маріямполі, що в Галицькому районі Івано-Франківської області, стоїть старовинній замок відомого роду польських шляхтичів Яблоновських. Його побудували у 1692 році неподалік Замкової гори, біля підніжжя якої протікає цілюще джерело. Замок побудував польський гетьман Станіслав Ян Яблоновський. Після нього власником фортеці став його син, а потім – онук. Вони частково перебудували і відреставрували замок, тому вигляд споруди дещо змінився. Вона займала територію розміром 200 на 150 метрів. Товщина стін фортеці складала 2-3 метри. Замок мав двоє в’їзних воріт, житловий будинок і гарнізонні казарми. 

Замок Яблоновських також називають Маріямпільським замком. Його так назвали на честь ікони Діви Марії «Переможниці», яку гетьман Яблоновський носив з собою на військові походи.

Впродовж 18-19 століть більшу частину оборонних споруд замку в Маріямполі розібрали, а отримані будівельні матеріали використовували для зведення іншого об’єкту. До нашого часу від замку залишилися тільки руїни. Ця фортеця є маловідомою в порівнянні з іншими замками Західної України. Часто це пов’язують з дуже поганою дорогою, яка веде до села Маріамполя. Мало кому хочеться нею їхати. Однак, подорож того варта!

Надвірнянський замок 

Руїни давнього Надвірнянського замку знаходяться в міському парку міста Надвірна. До нашого часу не збереглися жодні документальні згадки про цей замок. Невідома точна дата будівництва цієї фортеці в Надвірній. Проте відомо, що замок точно існував у XVI столітті, коли про Надвірну вперше згадують в історичних джерелах. Є припущення, що фортецю збудували для родини Потоцьких. 

У книзі «Надвірна» міститься згадка про цей замок:

«Надвірнянський замок був досить великий і своїми розмірами майже не поступався Пнівській твердині. Ширина його становила 33 м 75 см, довжина – 98 м, а то й більше. Пнівський замок був 43 м 60 см завширшки і 60 м завдовжки. Єдиною вадою надвірнянської цитаделі було те, що споруджена вона на невеликому підвищенні, й природні умови та ландшафт не сприяли її обороноздатності. Деякі історики припускають, що саме тут була митниця». 

Пнівський замок 

Це ще один старовинний замок, побудований на території міста Надвірна в Івано-Франківській області. Його побудували польські шляхтичі Куропатви у другій половині XVI. Замок був оточений гірськими вершинами, зокрема Страгорою. Вздовж цієї гори проходив давній торговий шлях. Пнівський замок надійно прикривав собою вхід в гори. Тому подорожні, купці, торговці і мандрівники не могли оминути замок, коли користувалися цим шляхом. Так з’явилася митниця, яка приносила значні прибутки магнатам. 

Впродовж років замок і навколишню територію кілька разів перебудовували і реставрували. У XVIІ столітті він досяг найбільшого свого розквіту. 

Часто змінювалися власники замку. Так, у 1745 році його придбали польські магнати Сенявські. Згодом замок перейшов у володіння Цетнерів. А наприкінці XVIII століття Пнівський замок став власністю Австро-Угорщини, як і більша частина західних земель. 

Часті перебудови, зміна господарів, державних кордонів, напрямку торгових шляхів і розвиток військової техніки – чинники, які призвели до поступового занепаду фортеці. На початку ХІХ століття замок вже ніхто не використовував, і тоді його почали розбирати.

Сьогодні від замку залишилися вежі, окремі житлові приміщення, стіни, рів і підземні каземати. У 2018 році біля Надвірної розпочалася реставрація Пнівської фортеці з метою зберегти історичну пам’ятку архітектури. 

Latest Posts